ПЕРШИЙ ЗАВЖДИ ПЕРШИЙ
5-06-2021, 04:41. Разместил: psi01morpex
ПЕРШИЙ ЗАВЖДИ ПЕРШИЙ
4 червня 2021 року, в столиці незалежної України – м. Київ, в особистій резиденції – головному офісі благодійного фонду «Український Орден Морський Хрест» відбулася зустріч з І Командувачем Військово-морських сил Збройних сил України, головою конгресу громадянського суспільства України, народним депутатом України двох скликань, громадським та політичним діячем віце-адміралом Борисом Кожиним.
Дитинство Бориса Борисовича пройшло у Пскові, де він народився 25 вересня 1944 року.
Батько – учасник Другої світової війни, у 1947 році - репресований і у 1956 – реабілітований. У 15-річному віці Борис з мамою переїздять на постійне проживання до Луцька, де мешкали її родичі.
Після успішного закінчення середньої школи Борис іде працювати слюсарем-інструментальником на Луцький авторемонтний завод. Одночасно захоплюється велосипедним спортом і за досить короткий час виконує норматив кандидата у майстри спорту СРСР, стає чемпіоном Волині, посідає друге місце на ІІІ Всесоюзній спартакіаді народів СРСР.
Відкривалася спортивна перспектива, але життя повернуло в іншому напрямку.
Заняття спортом, робота на заводі сприяли зміцненню природної організованості, самодисципліни, відповідального ставлення до виконання доручених завдань, бажанню завжди працювати чесно та добросовісно задля досягнення максимального результату. Ці риси супроводжують Адмірала все життя.
У 1963 році Борис Кожин поступив на факультет протичовнового озброєння Вищого військово-морського училища імені М.В. Фрунзе у Ленінграді, яке закінчив у 1968 році з дипломом інженера-електромеханіка.
Після закінчення службу проходив на посадах командира групи малого протичовнового корабля МПК-5 Чорноморського флоту, помічника командира, командира протичовнового катера ПК-365 201-го проекту. За рік командування Кожина катер вперше в бригаді оголошується відмінним.
Як заохочення Борис Кожин був направлений на навчання на Вищі спеціальні офіцерські класи в Ленінграді (11.1971—07.1972). Після закінчення ВСОК ВМФ старший лейтенант Кожин — командир сторожового корабля СКР-6, а згодом СКР-112, на якому виходив на бойові служби в Середземне море та в Атлантичний океан.
З червня 1975 року капітан-лейтенант Кожин — начальник штабу бригади кораблів охорони водного району Кримської військово-морської бази, що базувалася на озері Донузлав. Достроково отримав військове звання капітан ІІІ рангу.
У 1978 році поступив і 1980 року закінчив командний факультет Військово-морської академії імені А.А. Гречко в Ленінграді. Після закінчення і до 1986 року — командир 68 бригади кораблів охорони водного району (м. Севастополь).
З грудня 1986 року — начальник штабу — заступник командира Кримської військово-морської бази. В тому ж році отримав військове звання контр-адмірал.
У 1987 році обраний депутатом Кримської обласної ради.
З лютого по квітень 1992 року контр-адмірал Кожин — командир Кримської військово-морської бази ЧФ СРСР.
7 квітня 1992 року Борис Кожин отримав від першого заступника Голови Верховної Ради України Василя Дурдинця пропозицію очолити майбутній український флот. В той же день йому вручено підписаний напередодні (6 квітня) Указ Президента України про його призначення командувачем Військово-морських сил України.
8 квітня 1992 року Міністр оборони України Костянтин Морозов підписав директиву «Про формування Військово-морських сил України». 13 квітня сформована організаційна група ВМС України.
1 грудня 1992 року введені в дію штати штабу і структур Військово-морських сил України. Сформовані командування, військова рада, управління і служби штабу ВМС, почали формуватися структури флоту. Уряд України затвердив запропонований Борисом Кожином план добудови бойових кораблів на суднобудівних заводах України і створення на їхній базі Військово-морських сил.
У 1992—1993 роках українською промисловістю були добудовані і передані ВМСУ фрегат «Гетьман Сагайдачний», великий розвідувальний корабель «Славутич», десантний корабель на повітряній подушці «Донецьк», корвет «Луцьк». Штабом ВМС були сформовані екіпажі кораблів. Розпочато заходи бойової підготовки. Одночасно формувалися підрозділи бойового і тилового забезпечення флоту. 29 червня 1993 року в Севастополі сформований, укомплектований технікою та особовим складом батальйон морської піхоти.
8 жовтня 1993 року Указом Президента України Борис Кожин був звільнений з посади командувача ВМС України і направлений у розпорядження Міністра оборони України.
За неповні два роки командування Бориса Кожина в умовах жорсткої конфронтації з російськими шовіністами, внутрішніми ворогами України, байдужості та недалекоглядності української влади, ціною надлюдських зусиль офіцерів, мічманів, прапорщиків, матросів, солдат і за жертовної допомоги всього українського народу було створено з нуля Військово-морські сили України.
До червня 1995 року Борис Борисович займав посаду радника начальника Академії Збройних сил України з військово-морських питань.
Як активний громадський і політичний діяч Борис Кожин обирався народним депутатом України ІІ та ІІІ скликань протягом 1994—2002 років. Автор багатьох законопроектів з національної безпеки України. Член Української Народної Партії з 1994 року.
Двічі обирався Головою Спілки офіцерів України. З 2002 року займається громадською діяльністю як Голова Конгресу громадянського суспільства України. Активний діяч у сфері популяризації української культури за межами України, член Української Всесвітньої Координаційної Ради, офіційний представник Товариства «Україна» (Мюнхен, Німеччина) в Києві.
Борис Борисович люб’язно прийняв гостей та провів невеличкий екскурс своєї Резиденції, в експонатах якої і відображений тернистий шлях від матроса до Адмірала.
Наприкінці зустрічі гості Андрій Вовк (м. Суми) та Андрій Руснак (м. Тернопіль) отримали з рук І Командувача ВМС України почесні звання, відзнаки та книги.
Першим завжди найважче і найнебезпечніше. Перші йдуть бездоріжжям, прокладаючи дорогу тим, хто йде позаду. І тому вони – герої. Незалежно від того, визнало це суспільство чи ні. Вони герої вже тому, що не побоялися бути першими.
Вернуться назад