ЮВІЛЕЙ ТРИЧІ ПЕРШОГО
13-04-2023, 13:08. Разместил: psi01morpex
ЮВІЛЕЙ ТРИЧІ ПЕРШОГО
12 квітня 2023 року виповнюється 250 років від дня народження Юрія Лисянського - нащадка шляхетної козацької родини з Ніжина, навколосвітнього мандрівника-дослідника, чиїм ім'ям названо 7 географічних об'єктів на мапі світу.
Саме в цей день до Меморіального будинку-музею Юрія Лисянського - відділу Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського по запрошенню міської ради і громадського активу міста Ніжина завітали гості – ветерани ВМС України: історики, пошуковці, журналісти і письменники для участі у заходах історико-географічній експедиції «Юрій Лисянський - морська історична спадщина України та Ніжинського краю».
Перший український навколосвітній мандрівник Юрій Лисянський був мореплавцем, географом, океанологом, картографом та етнографом, нащадком ніжинського шляхетного козацько-священицького роду.
Тричі у своєму житті Юрій Лисянський був першим: брав участь у першому в історії Російської імперії навколосвітньому плаванні, що проходило під командуванням Івана Крузенштерна; першим продовжив шлях від Російської Америки до Кронштадта; першим відкрив безлюдний острів у центральній акваторії Тихого океану.
Нині його ім'ям названо затоку, півострів, протоку, річку та мис на узбережжі Північної Америки в районі архіпелагу Олександра, один з островів Гавайського архіпелагу, підводна гора в Охотському морі та півострів на Північному узбережжі Охотського моря.
Однак Юрій Лисянський ще і нащадок українського козацько-старшинського роду, ймовірно, мав «лисянське» коріння, звідки і одержав це прізвище.
Як відомо, під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в ряду славних міст Черкащини існував як окрема військово-територіальна одиниця у містечку Лисянка Лисянський козацький полк.
Козаки Лисянські зустрічаються вже в «Реєстрі усього Війська Запорозького», що був складений після Зборівської угоди 1649 року, у складі трьох Лисянських сотень Корсунського полку. Зокрема, там є Дем’ян Якимович Лисянський, який після ліквідації полку був багаторічним сотником лисянським (1649-1665 рр.).
Одна з гілок роду Лисянських, а саме батько Юрія, завдяки походженню зі старовинного козацького роду, у 1783 році одержав дворянську грамоту.
До речі, колективом ВТО «Орден» було випущено почесну відзнаку вже сучасного Черкаського обласного козацького товариства ВГО «Українське реєстрове козацтво» «Лисянка – батьківщина Богдана Хмельницького».
Музей Юрія Лисянського розміщується у будинку священика храму Іоанна Богослова, в родині якого майбутній мореплавець і народився у 1773 році.
У грудні 2019 року депутати Ніжинської міської ради одноголосно підтримали передачу будинку на баланс Ніжинського краєзнавчого музею для створення меморіальної експозиції видатного українського мореплавця.
В музеї представлено предмети побуту родини Лисянських: посуд, глиняну козацьку люльку тощо; в експозиції можна бачити предмети, пов’язані з побутом морських офіцерів та навчанням у кадетському корпусі, тогочасну зброю…
Одним з найцікавіших експонатів меморіального музею Юрія Лисянського є модель-реконструкція шлюпу «Нева» – трищоглового вітрильного судна, яке під командуванням Юрія Федоровича брало участь у навколосвітній експедиції 1803-1806 років, яку виготовлено для музею у 2020 році майстром з Києва Валентином Степановичем Яковенком.
Керівник меморіального будинку-музею – Олександр Морозов, науковий співробітник Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського, директор бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, член національної спілки краєзнавців України.
У 36 років, капітан першого рангу Лисянський вийшов у відставку.
Адміралтейство відмовилося фінансувати видання його книги «Подорож навколо світу у 1803,1804,1805 і 1806 роках на кораблі «Нева» під начальством Ю. Лисянського».
Обурений автор поїхав до села і у 1812 році за свій рахунок видав 2-х томник «Подорож», а потім, також на власні кошти, «Альбом карт і малюнків, що належать до подорожі».
Немає пророка у своїй вітчизні, але Юрій Лисянський отримав велике визнання за кордоном, власноручно перевівши свою працю англійською і випустивши її у Лондоні 1814 року. Роком пізніше він видання вийшло німецькою.
Відчуваючи наближення кінця свого земного шляху Юрій Лисянський сам намалював проєкт свого надгробку та написав епітафію: «Не сумуй, подорожній, за тим, хто кинув якір тут. Він із собою взяв вітрила, злетить з якими у небесну височинь!».
Помер Юрій Федорович 22 лютого (6 березня) 1837 року на 64-му році життя. Поховали мореплавця на цвинтарі Олександро-Невської Лаври.
На могилі спадкоємці встановили пам’ятник за ескізом самого Юрія Лисянського – залізний якір на гранітному постаменті, з двох боків якого викарбовано зображення медалі «За подорож навколо світу».
У 1974 році мореплавцю на історичній батьківщині - м. Ніжин, Чернігівської області було встановлено пам'ятник у однойменному сквері у центрі міста поряд з будинком, де народився Юрій Лисянський та церквою, де він був хрещений і де служив протоієреєм його батько.
Правду говорять, що добре дерево дає добрий плід. Двоє синів, Олександр і Платон, обрали військову службу, як і батько здобули освіту у Морському кадетському корпусі.
Платон Лисянський (1820-1900рр.) - адмірал російського флоту (1892), мореплавець, реформатор, гуманіст і філантроп. Входив до правління Російського товариства пароплавства і торгівлі, сприяв переведенню вітрильного торгового флоту на парову тягу, був редактором наукового журналу «Морський збірник». Відомий своєю благодійницькою та філантропічною діяльністю, на яку віддавав значну частину свого часу та коштів. Власним коштом заснував та утримував два дитячих притулки у Санкт-Петербурзі на честь Святого благовірного князя Михаїла Чернігівського та в пам'ять отрока Василія (свого передчасно померлого сина).
Середній син - Юрій Лисянський більше відомий як старець Григорій Лисянський, згадав священицьке покликання свого ніжинського діда і став ченцем на Афоні.
Кожна історична подія є багатогранним явищем, яке можна розглядати під різними кутами зору. Для когось навколосвітня подорож Крузенштерна та Лисянського, здійснена у 1803-1806 роках на вітрильниках «Нева» та «Надія» є лише черговим прикладом того, як німці та українці – представники двох найпотужніших діаспор у Санкт-Петербурзі на рубежі XVIII-XIX століть, розбудовували велич та могутність Російської імперії.
Для когось життя та діяльність видатного мандрівника та мореплавця українського походження Юрія Лисянського – це ще одне яскраве свідчення того, як творчий український дух, що століттями зростав та загартовувався у глибинах козаччини, намагався реалізувати свій потенціал та явити себе світові у жорстких умовах тривалого буття в умовах бездержавності.
P.S. Велич по справах дана, кому при житті, а кому і через віки. Тому і славетними пращурами пишаємося, а нащадків навчаємо сприймати світ цілісно і без будь-яких упереджень.
Вернуться назад