ЗИМОВИЙ СОКОРУХ
8-02-2018, 21:51. Разместил: psi01morpex
ЗИМОВИЙ СОКОРУХ
Козацький клас є однією з найбільш результативних інноваційних моделей навчання і національного виховання учнівської молоді. Не випадково у багатьох областях України за сприяння влади щорічно створюються і підтримуються десятки козацьких класів.
Однак у козацькому місті Суми такі класи створюються лише завдяки неймовірних зусиль шанувальників і цінителів передових освітніх технологій, етнопедагогіки, традицій і звичаїв славного Січового товариства.
Серед таких шанувальників і козаки Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке».
Вони багато часу витрачають на розробки програмного й навчально-методичного забезпечення діяльності учнів козацьких класів. Повсякденно працюють над описом тих успішно проведених заходів, які у майбутньому можуть використовувати учителі і вихователі груп продовженого дня з учнями козацьких класів молодшого шкільного віку.
Завдяки самовідданій творчій праці козаків і берегинь Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке», козацькі класи м. Суми визнані кращими в Україні.
Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України впродовж багатьох років поширює досвід діяльності учнів козацьких класів на території України і далеко за її межами, проводить (на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 25 м. Суми) Міжнародні та Всеукраїнські науково-практичні конференції з міжнародною участю «Інноваційні підходи до виховання учнів козацьких класів і хортингістів у навчальних закладах». Рівень таких конференцій досить високий. На останній з них було представлено 139 наукових доповідей, у числі яких 15 – іноземних науковців із 10 країн світу.
На жаль, впродовж останніх 17 років одним із суттєвих недоліків такої діяльності є робота з козачатами на суто громадських засадах у вільний від роботи час, що унеможливлює працю ентузіастів з усіма учнями козацького класу.
Все ж, незважаючи на всі негаразди, козаки і берегині не тільки організовують і здійснюють різноманітну навчальну і розвивальну діяльність козачат у стінах школи, а й ходять з ними на прогулянки, проводять екскурсії, походи. Спрямовують дітей на участь у суспільно корисних туристсько-екологічних заходах. Пишуть для них екологічні казки, наповнені пізнавальним і науковим змістом, що спонукає дітей до переосмислення своїх вчинків, формує в них почуття сприймання краси, любові до рідної природи й відповідального ставлення до неї.
Як правило, більшість туристсько-екологічних мандрівок завершуються створенням пісні, віршу чи оповідання для дітей молодшого шкільного віку.
Не винятком була й остання екскурсія до міського козацького скверу імені святого праведного Петра Калнишевського.
У своєму житті багато людей намагаються робити добрі справи. А буває й так, що здійснюючи ніби гарний вчинок, людина неосмислено чинить лихо. Так трапилося і з кількома «добродійниками», які напередодні Водохрещення надумали обрізати нижні гілки дерев у міському козацькому сквері імені святого праведного Петра Калнишевського.
Вони не погодили свої дії з козаками – істинними знавцями природи і господарями цього зеленого куточку краси. «Добродійники» наспіх розрідили крони молодих дерев. Серед них – клен гостролистий і клен дрібнолистий. Звідки таким людям було знати, що сокорух у цих дерев починається не навесні як у інших, а тоді, – коли їм стає тепліше.
23 січня запроменилося сонечко. Першими скупими сльозами заплакав клен дрібнолистий. На морозі його краплини одразу замерзали, утворюючи солодку бурульку.
Цим смаколиком залюбки ласували козачата. По-дитячому раділи, сміялися.
1 лютого потеплішало. З усіх кленів почав витікати сік у місцях зрізаних гілок. Від цього стовбури дерев потемнішали. Стали мокрими аж до самої землі.
Тепер діти розхвилювалися. Їм було не до сміху. Адже у школі вони дізналися, що цей сік мав надходити до численних бруньок…
– Хіба здогадуються дерева, за що їм таке лихо? – замислено й сумно розмірковували вслух козачата.
Вони враз згадали людей, котрі так заповзято ранили дерева. Із-за такого проступку клени будуть страждати впродовж кількох місяців: при зігріванні променями зимового сонця, дотику теплого лагідного вітру, зміні погоди…
Згадали козачата і слова своєї учительки: «Тільки добрі і мудрі люди спроможні здійснювати гарні та корисні вчинки». Не просто згадали, а й назавжди закарбували їх у своїй дитячій пам’яті.
Задумалися дітлахи і над тим, як допомогти зраненим деревам. Виходить, що недарма так натхненно і вимогливо навчає Ліна Крівшенко майбутніх господарів рідного краю.
Матеріал надав генерал-командор Віктор Лях, отаман Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке»
Вернуться назад