ОБИТЕЛЬ КРАЄЗНАВЦІВ
18-10-2018, 13:42. Разместил: psi01morpex
ОБИТЕЛЬ КРАЄЗНАВЦІВ
13 жовтня 2018 року, з нагоди Дня захисника України та 75 річниці визволення селищ Велика і Мала Білозерки від нацистів в роки Другої світової війни, на території Василівського, Великобілозерського та Кам’янко – Дніпровського районів Запорізької області було проведено історико – географічну експедицію «Шляхами Другої Світової війни на Білозерській землі».
Ціль експедиції – збереження та популяризація історичної спадщини Запорізького краю.
Склад експедиції - представники громадських об’єднань: «Київське військово – історичне товариство»; «Сумське морське зібрання»; «Рубіж» (пошуковці Запорізької області); представники громадського активу, історики – краєзнавці, ветерани АТО, вчителі та учнівська молодь села Мала Білозерка.
Ще одним місцем, куди прибула експедиція став Кам'янсько - Дніпровський районний історико - археологічний музей імені І.П. Грязнова.
Музей засновано у 1963 році на основі приватної колекції краєзнавця І.П. Грязнова (від 1982 – його імені) як краєзнавчий на громадських засадах.
Історик, краєзнавець, засновник Кам'янсько-Дніпровського
історико-археологічного музею Інокентій Петрович Грязнов
історико-археологічного музею Інокентій Петрович Грязнов
Народився 31 січня 1893 року, в Сибіру. Потім сім'я переїхала в Пітер, де у 20-ті роки Інокентій Грязнов був широко відомий у літературних колах.
Його книги: «Геть гномів», «Шукачі мозолів», «Острів блакитних песців» дуже подобалися дітям. За мотивами однієї з його повістей був знятий художній фільм «Тарко».
У 30-х роках на Грязнова був сфабрикований наклеп, але друзям вдалося його попередити, і Інокентій Петрович покинув рідне місто.
Під час війни він служив в дивізійної газети. У повоєнний час оселився в Кам'янці-Дніпровській.
Його стараннями зібрана унікальна колекція різноманітних предметів скіфського городища, створено історико-археологічний музей. Тут багато знали його, як краєзнавця, але ніхто і не підозрював, що він — один з основоположників радянської дитячої літератури.
Публікувався в один час з Корнієм Чуковським, пізніше — з Аркадієм Гайдаром. Літературну діяльність Інокентій Петрович не припиняв і в Кам'янка-Дніпровській, однак друкувати свої твори не намагався.
До Кам'янки-Дніпровської Грязнов працював спочатку в газеті «Дніпровський металург» — запоріжсталівською, потім в «Більшовику Запоріжжя» — нинішня «Індустріалка». А потім вже в Кам'янці-Дніпровській у районній газеті «Прапор праці» — відповідальним секретарем.
Під час роботи в редакції він створив в Кам'янка-Дніпровській історико-археологічний музей. На пенсії працював у ньому, був завідувачем.
А перед створенням музею обійшов-обстежив весь край. Назбирав багато музейних експонатів — від наконечників скіфських стріл до грецьких амфор — і з його знахідок склалася основа експозиції музею.
А ще Інокентій Петрович описав Кам'янське городище, яке багато століть тому було столицею Скіфії — між Кам'янко-Дніпровської і Великої Знаменкою.
Помер Інокентій Петрович Грязнов 16 листопада 1976 року, похований на місцевому цвинтарі.
А 22 лютого 2018 року пам'ять краєзнавця було увічнено меморіальної дошкою на улюбленому музеї.
Музей було відкрито в 1963 році в старому парку міста. Повторне відкриття відбулося після реконструкції у 1980 році. З 1986 року він є частиною Запорізького обласного краєзнавчого музею.
У музеї налічується понад 34 тисячі експонатів, серед них археологічні знахідки Кам’янського городища й Мамай-гори – пам’ятки світового значення часів неоліту, які досі щорічно дають археологам нові знахідки.
Кам’янське городище (пам’ятка V-ІV століття до н.е.) — культурно-історичний центр царських скіфів — представлено експонатами металургії, зброї, побуту, торгівлі тощо.
З козацькою добою та святинями запорозьких козаків знайомить експозиція «Кам’янський затон», у якій представлені речі, друковані та рукописні документи.
Має місце навіть маленький стенд, присвячений легендарному герою громадянської війни Нестору Махну.
До експозиції, яка висвітлює події Великої Вітчизняної війни, ввійшли документи, архівні матеріали, нагороди, зброя та особисті речі її учасників.
Е, нажаль і експозиція на честь загиблих воїнів вже сучасної російсько – Української війни.
Експозиції музею розташовані в п’яти залах. Окремо є і місце для фотозвітів студентів – практикантів.
Колектив Музею на чолі з Аліною Чернявською радушно зустрічав гостей і тепло розповів про історію рідного краю.
Ну а в свою чергу члени експедиції не тільки розповіли про себе, а й вручили нагороди на честь 1030 річниці Хрещення Київської Русі Аліні Чернявській та Оксані Соболевій.
Та як би там добре не було, але приходить пора вирушати до дому. І на прощання ми не могли не залишити собі пам'ять про береги Каховського водосховища славетного Дніпра.
Експедицію закінчено. Вже вдома, коли емоції зникли, розумієш, що роботи пошуковцям вистачить на довго, а вивчення історії рідного краю безмежне… До нових зустрічей наші нові друзі і однодумці.
Вернуться назад