КОЗАЦЬКЕ ВІНЧАННЯ
8-02-2022, 13:55. Разместил: psi01morpex
КОЗАЦЬКЕ ВІНЧАННЯ
30 січня 2022 року для козаків Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» та Сумського окремого Спасо-Преображенського козацького полку відбулася святкова подія – таїнство вінчання Віктора Ляха, отамана Сумської паланки та Світлани Низової – головної берегині жіночої козацької громади «Берегиня» при Сумському міському курені МГО «Козацтво Запорозьке», яке здійснив протоієрей Максим Карпенко.
До визначної події у житті козацької родини долучилися представники козацької старшини Сумщини. Для вінчання отамана Віктора Ляха, члена військової Колегії Синодального відділу Української Православної Церкви у справах пастирської опіки козацтва України і духовно-фізичного виховання молоді було обрано храм Святого благовірного великого князя Георгія Володимирського – самовідданого, мужнього й хороброго захисника Православ’я.
Обрано храм, настоятелем якого є протоієрей Василь Коровець – тихий, добрий, мудрий, світлий духовний наставник та істинний посередник між козаками і Богом.
Днем вінчання було визначено неділю – день, у який згадується Світле Христове Воскресіння, а на аналої розміщується ікона Воскресіння Христового, прикладаючись до якої у козаків пробуджуються, оживають та емоційно забарвлюються найсуттєвіші якості справжнього християнина.
З великою надією на зцілення душевних і тілесних ран, козаки завжди прикладаються до ікони Святого благовірного великого князя Георгія з частинкою його мощів, перед тим, як сповідуватися перед причастям.
Урочистого недільного дня, вірний традиції, Віктор Лях сповідувався, причастився разом з козацькими побратимами та берегинею Світланою.
Козаки, зустрічаючи отамана, вишукувалися у почесній варті. Отаман і козацька берегиня, переступивши поріг храму, залишилися стояти у притворі для здійснення чину обручення.
Протоієрей Максим Карпенко благословив пару запаленими вінчальними свічками, які передав їм у руки на знак подружньої любові, благословенної Господом.
Після молитви на всякі блага і милості обрученим Віктору і Світлані, на честь благословення їхнього обручення, єднання у мирі та взаєморозумінні, отець Максим благословив і обручив наречених священною заставою і знаком непорушності їхнього подружнього союзу - обручками освяченими на престолі.
Після обручення Віктор і Світлана рушили на середину храму поміж Почесною вартою козаків і стали на рушник, що символізує спільну життєву дорогу, яку вони тепер долатимуть разом, на якій вже ніколи не має бути «Я», а тільки «Ми». Тільки разом і з Богом вони мають йти до вічного спасіння.
Під час вінчання священик молив Господа благословити шлюб і послати на Віктора і Світлану Свою небесну благодать.
Як видимий знак цієї благодаті, він покладає на них вінці, що тримають в руках свідки: військовий старшина Петро Шпиленко і козацька берегиня Рита Осадча.
Опісля отець Максим, піднявши руки, тричі благословив їх обох разом, промовляючи: «Господи Боже наш, славою і честю вінчай їх».
За таких дій священика сам Господь Ісус Христос благословляє вінчаємих на спільне супружне життя.
У посланні апостола Павла до Єфесян, яке озвучив отець Максим, говориться про важливість таїнства шлюбу і взаємні обов’язки чоловіка і жінки, а в Євангелії – про присутність Самого Господа на шлюбі.
При читанні Євангелія, козаки стояли струнко з оголеними козацькими шаблями на третину частини клинка.
Віктору і Світлані подали вино, яке вони випили з однієї чаші на знак того, що віднині вони повинні жити єдинодушно, розділяючи спільно радість і горе.
Зв’язування рук рушником при здійснені таїнства вінчання символічно об'єднало долі Віктора і Світлани, створивши тісний союз, заснований на любові, прихильності, вірності і духовній єдності.
Триразове ходіння пари за священиком навколо аналою, як знак духовної радості і торжества.
Під час здійснення таїнства вінчання бажали Віктору і Світлані доброго здоров’я, гарними словами згадували батьків. Бажали щоб Господь зберіг духовну й тілесну міць (єдиній в живих) мамі Вірі та дарував їй щасливе життя на багато років.
Наприкінці таїнства подружжя стали перед вівтарем, де отець Максим після виголошеного відпусту благословив Віктора і Світлану іконами, щоб вони молилися перед ними і згадували той день, коли вінчалися. Зі словами: «Нехай Господь благословить раба Божого Віктора в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа амінь», вручив ікону Господа Бога Ісуса Христа вінчаному Віктору. Зі словами: «Нехай Матір Божа благословить рабу Божу Світлану в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа амінь», вручив Казанський образ Божої Матері вінчаній Світлані.
Гості щиро і радісно вітали козацьку родину! Виходили отаман з берегинею з благодатного храму під козацькими шаблями на знак козацького захисту, щедро осипаними житом і пшеницею в ознаменування майбутнього добробуту й багатства. Гучними козацькими гаслами та гарними хоровими побажаннями у сімейному житті вітали отамана козаки.
На вінчальній трапезі на адресу отамана та його дружини лунало багато добрих побажань, співалося немало многолітть та козацьких пісень.
Генерал-полковник Віктор Лях і головна козацька берегиня Світлана Низова висловили щиру вдячність усім козакам і берегиням за те що своєю участю у надважливій події їхнього життя, урізноманітнили, збагатили та прикрасили таїнство вінчання козацької родини!
Прес-центр МГО «Козацтво Запорозьке».
Вернуться назад