БАТЯ З «С-51»
19-12-2018, 15:47. Разместил: psi01morpex
БАТЯ З «С-51»
28 грудня 2018 року виповнюється 110 років з дня народження видатного сина українського народу героя – підводника контр-адмірала Кучеренка Івана Хомовича.
Народився Іван Кучеренко 28 грудня 1908 року в селі Новосілки, Макарівського району, Київської області. Після закінчення 10 класів школи Іван працював в селі.
Службу на флоті почав з 1929 року, в навчальному загоні Чорноморського флоту. На наступний рік Івана було зараховано курсантом Вищого військово-морського училища ім. М.Ф. Фрунзе.
У 1933 році, після закінчення училища, Івана Хомовича було направлено на Тихоокеанський флот. Служив штурманом підводного човна, помічником командира, командиром «М-13», після на «Щ-111». З липня 1936 року проходив службу на посаді командира «Щ-17» та «Щ-111». З жовтня 1939 року служив у штабі ТОФ. З грудня 1941 року Іван Хомович вже командував підводним човном «С-51».
4 вересня 1942 року Державний комітет оборони прийняв рішення щодо посилення Північного флоту за рахунок переведення з тихоокеанського театру шести підводних човнів: «Л-15», «Л-16», «С-51», «С-54», «С-55» та «С-56».
6 жовтня 1942 року «С-51», маючи на борту командира дивізії капітана 1 рангу Олександра Володимировича Трипільського, почав перехід на Північ за маршрутом: Владивосток - Петропавловськ-Камчатський - Датч-Харбор - Сан-Франциско - Коко-Соло (Панамський канал) - Гуантанамо - Галифакс - Рейк'явік.
В Ісландії підводний човен вимушено затримався. Біля борту американської плавбази «Вулкан» моряки виправили пошкодження, нанесені штормовим океаном. В подальшому похід проходив при суцільному штормі.
24 січня 1943 року «С-51» був урочисто прийнятий в Полярному. В районі Териберки з бортів есмінца «Куйбишев» підводників урочисто зустрічав командир бригади ПЛ СФ капітан 1 рангу Віноградов. В цей же день «С-51» був зарахований до складу 2 дивізії бригади ПЛ СФ і став першим тихоокеанським підводним човном, що прибув до Полярного. За час 110-денного переходу корабель пройшов дев'ять морів і два океани, провів у морі 63 доби. Підводний човен пройшов 16205 міль, з них 226 під водою.
На Північному флоті екіпаж «С-51» під командою І.Ф. Кучеренко разом з іншими тихоокеанцями швидко включився в бойові дії, потопив вісім і пошкодив три фашистські кораблі. «С-51» була нагороджена орденом Червоного прапору.
У травні 1943 року човен вийшов в перший бойовий похід, а вже у березні 1944 - Іван Кучеренко приступив до командування 2 дивізіоном бригади підводних човнів Північного флоту.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань, командування у боротьбі з фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність та героїзм капітану 2 рангу Івану Хомовичу Кучеренку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Після війни Іван Хомович продовжив військову службу. У 1948 році закінчив Військово-морську академію імені К.Е. Ворошилова. До 1951 року був на викладацькій роботі, потім на командних посадах на Балтийському флоті. З 1951 року - начальник штабу, командир (1952–1956) ВМБ в Свинемюнде, командуючий підводними силами БФ (1956–1959).
3 серпня 1953 року присвоєно військове звання контр – адмірал.
Іван Хомович нагороджений двумя орденами Леніна, трьома орденами Червоного прапору, орденом Нахімова 2 ступеню, орденом Червоної зірки, медалями.
Контр-адмірал Іван Хомович Кучеренко помер 26 листопада 1959 року. Похований на Ваганьківському цвинтарі у Москві.
Та вдячні співвітчизники пам’ятають про свого земляка. Ім’я славетного моряка викарбовано на пам’ятному знаку, встановленому на території середньої школи № 95 м. Києва.
До архітектурних пам'яток с. Новоселки належить пам'ятник Герою Радянського Союзу Івану Хомовичу Кучеренку.
Ім'ям Героя Радянського Союзу Івана Кучеренка названа Новосілківська восьмирічна школа.
26 вересня 1968 гроку назва «Іван Кучеренко» присвоєна плавбазі забезпечення підводних лодок.
Його прізвище позначається на монументі Слави в одному з гарнизонів Північного флоту.
На честь Героя названа вулиця в селищі Відяєво, Мурманської області.
В населеному пункті Дунай, міського округу ЗАТО, міста Фокіно, Приморського краю імені Героя названа площа і встановлена меморіальна дошка. Площа названа за ініціативою школярів пошукового клубу «Юнга» середньої школи № 253 селища Дунай.
В 2008 році за ініціативою громадської організації «Всеукраїнська асоціація ветеранів - підводників» була випущена пам’ятна медаль на честь 100 річчя видатного підводника.
До речі, саме цією медаллю нагороджений і сумчанин, ветеран – підводник Північного флоту, активний учасник ветеранського руху і член громадської організації «Сумське морське зібрання» мічман Привалов Олександр Борисович.
Іван Хомович мав відмінну військовою вправність, яка поєднувалася з глибокими знаннями та розумною обережністю. "Батя", як його називали моряки, був визнаним авторитетом у всіх питаннях служби, культури та побуту. Суворий і різкий, на перший погляд, він був по-батьківські турботливий, справедливий і вимогливий до помилок. Любив він матроську забаву, але не допускав найменшого панібратства, був прямим і принциповим. Саме за ці якості характеру та високу командирську майстерність любив свого «Батю» екіпаж «С-51».
Швидко плине час, але герої не вмирають. Вони живуть в людських серцях і ми не маємо права їх забувати. Бо всі ми зобов'язані тим, що довгі роки жили під мирним небом.
Вернуться назад