Як тяжко утриматися від похвали! Спасибі тобі, Андріє, за те, що постійно збуджуєш приємні спогади про море, нелегке, щасливе й неповторне юнацьке життя на кораблях військово-морського флоту серед, здавалось, безкрайннього водного простору. Як часто в штормову негоду на палубі, камбузі чи в кубрику ми не просто співали, а захоплено вигукували окремі строфи з пісні "Синяя вечность", намагаючись у молодецькому пориві заглушити шум морської стихії, подражаючи сильному й леткому голосу Мусліма Магомаєва. Спасибі за те, що завдяки тобі, Андріє, ми любимо й шануємо твоє дітище - сайт "Фордевинд".