ОЛЕВСЬК – СТАРТ ПОЧЕСНОЇ МІСІЇ

6 квітня 2019 року в місті Олевськ, Житомирської області, в рамках Першої науково-практичної експедиції «Від «із варягів у греки» княжих часів до сучасної морської України», що присвячена вшануванню пам’яті українців-моряків всіх поколінь, які віддали своє життя за незалежність України, організованої Громадською організацією «Асоціація ветеранів Військово-Морських Сил України» у співпраці з громадськими організаціями «Київське військово-історичне товариство», «Вітрильний крейсерсько-перегоновий союз України», ініціативою Інституту археології Національної Академії Наук України та за сприянням голови об’єднаної міської громади міста Олевська Олега Омельчука, активу громади, на території Корощинського лісництва відбулася висадка корабельного лісу.


Саме навколо цього старовинного міста зростав корабельний ліс. Звідси починався легендарний шлях з варягів до греків. Завдяки функціонуванню цього шляху, українці отримували просвіту, технології, духовний розвиток і добробут та ставали невід’ємною частиною європейського духовного, політичного і економічного простору.


Олевськ розташований у північно-західній частині Житомирської області за 180 км від обласного центру. Через місто протікає річка Уборть – притока Прип’яті.


За археологічними дослідженнями територія сучасного Олевська була заселена ще в IV тисячолітті до нашої ери, про що свідчать кам’яні знаряддя праці доби неоліту.
Місцевою археологічною пам’яткою є давньоруське городище «Бабина гора» та курганний могильник. Пам’яткою архітектури національного значення є Свято-Миколаївська церква ХVІ століття.


Олевськ – найбільше місто, яке стоїть на Уборті. За історичними документами вперше згадується в 1488 році. У 1545 році Олевськ і навколишні села були приписані до Овруцького замку. Після Люблінської унії 1569 року Олевськ у складі Правобережної України потрапив під владу шляхетської Польщі. У 1741 р. Олевську було надане Магдебурзьке право.


За Андрусівським перемир’ям 1667 року Олевськ залишився у складі Польщі, а в 1793 році внаслідок другого переділу Польщі, у складі Правобережної України, потрапив до складу Росії. З 1797 р. став волосним центром Овруцького повіту Волинської губернії.
Особливо швидко почало розвиватися містечко на початку XX століття, коли у 1903 році була прокладена залізнична колія Київ – Ковель. Через рік тут відкрилася поштова станція та поштово-телеграфне відділення. З 1909 року почав діяти фарфоровий завод. Розвивалася борошномельна промисловість, масово велися лісорозробки, пізніше почав працювати шкіряний завод.
Після революції 1917 р. та громадянської війни, за 11 км від Олевська пройшов кордон з Польщею. Саме через цей край починалися Перший та Другий визвольні Зимові походи військ УНР під проводом Юрка Тютюнника.
У 1923 році Олевськ став районним центром. З 1932 року почала діяти машинно-тракторна станція, працювала меблева фабрика, лісопильний завод, дві промислові артілі, лісгосп. Активно розвивалася соціальна сфера. У 1935 році побудовано лікарню, поліклініку, працювали семирічна та початкова школи, 2 профспілкових клуби, кінотеатр, будинок піонерів. У 1937-1938 роках зведено районний будинок культури і двоповерхове приміщення Олевської середньої школи № 1. До возз’єднання у 1939 році західно-українських земель з Українською РСР Олевськ був прикордонним містечком у складі Новоград-Волинського укріпрайону.
Початок Великої Вітчизняної війни в історії Олевська пов’язаний зі створенням «Олевської Республіки» та діяльністю УПА «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця (серпень – листопад 1941 р.). Німецькі загарбники встановили в Олевську свою адміністрацію в середині листопада 1941 р. В Олевську гітлерівці розстріляли і закатували близько 4 тис. чоловік та вивезли на каторжні роботи до Німеччини понад 800 чол. На території Олевщини діяли партизанські з’єднання Сабурова, Ковпака, Федорова, Маликова, Бегми та ін. Більше 2000 громадян Олевська відстоювали честь і незалежність Вітчизни у діючій армії, з них 780 не повернулися з поля бою, 974 нагороджені бойовими орденами і медалями. 30 грудня 1943 року військами Першого Українського фронту Олевськ було звільнено від фашистських загарбників.
50-80-ті роки ХХ століття стали роками найбільш активного розвитку і будівництва. В Олевську працювали фарфоровий завод, який згодом перепрофілювався на виробництво електротехнічного фарфору, завод тракторних нормалей, овочесушильний та маслозавод, льонозавод, швейна фабрика, промкомбінат, лісгосп, хлібозавод, автоколона, райсільгосптехніка, райсільгоспхімія. У 70-х роках з’явилися будівельні організації, було збудовано телевізійний ретранслятор висотою близько 200 м, почали зводитися багатоповерхові будинки. У 80-х розпочалася газифікація містечка.
Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2003 року селищу міського типу Олевськ присвоєно статус міста районного значення. З того дня щороку у кінці травня в Олевську відзначається День міста.
Освітні послуги в Олевську надають п’ять дошкільних закладів, гімназія, дві загальноосвітніх школи І-ІІІ ступенів, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, дві спортивні та одна музична школи, Центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді, професійно-технічний ліцей, що готує майбутніх будівельників.
Відомим в Україні став фестиваль сучасної естрадної пісні «Зорі над Убортю», який проводиться з 2001 року. У 2006 – 2012 роках виходила у світ міська газета «Новини Олевська», нині – інформаційний бюлетень міської ради. У 2007 р. Олевськ стає членом Асоціації міст України. В листопаді 2009 р. в Олевську відбулося засідання координаційної ради мерів малих міст України, у квітні 2010 р. – Міжнародна археологічна конференція. У серпні 2011 р. у центрі міста було урочисто відкрито пам’ятний знак до 70-річчя Олевської республіки. Узимку 2013-14 років ряд мешканців громади були активними учасниками подій Майдану, підтримували Революцію гідності. З початком російської агресії на захист незалежності України стали 246 жителів району, з яких 63 олевчани, 10 учасників Антитерористичної операції загинули.
У 2016 р. було створено Олевську міську об’єднану територіальну громаду, до якої увійшло 54 населених пункти Олевського району. У цьому ж році запроваджено проведення Всеукраїнського патріотичного фестивалю «Олевська республіка». Влітку 2017 р. під час розкопок древнього городища «Бабина гора» було знайдено залишки унікальної конструкції 1000-літнього древлянського колодязя, що увійшло до ТОП-5 найважливіших знахідок українських археологів 2017 року.


Паралельно із розкопками, Житомирською археологічною експедицією в Олевську розвиваються ще два цікавих напрямки: експериментальна археологія, з метою поглибленого вивчення виявлених артефактів, стародавніх об’єктів та технологій, а також роботи по розбудові музею-скансену під відкритим небом «Древлянський град».


В акції взяли участь місцева громада Олевська, ліцеїсти Військово-морського та Київського військового ліцеїв, учасники АТО, ветерани та військовослужбовці національного флоту.


Акцію було розпочато урочистим підняттям державного та військово-морського прапорів. Вшанували пам’ять тих, хто загинув за незалежність України. Далі - мітинг на підтримку військовополонених українських моряків та ветеранів ВМС України - «кримських диверсантів».


Старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Андрій Петраускас, що протягом останніх десяти років очолює археологічні дослідження на історичних об’єктах в околицях Олевська, нагадав про численні писемні повідомлення, які свідчать, що якнайменше тисячу років тому в цих краях, як і по всьому Поліссі, нашими пращурами активно добувалася деревина для виготовлення річкових та морських суден. Основи майбутніх лодій та чайок у вигляді видовбаних стовбурів дерев (за даними Костянтина Багрянородного моноксили) сплавлялися весною по високій воді далі вниз численними поліськими річками до місць упевненого судноплавства на Прип’яті, Дніпрі, Десні, де на їх основі на стародавніх верфях щорічно масово виготовлялися бойові та торговельні судна. Відомо, що тогочасні руські флотилії могли складатися з декількох сотень суден, кожне з яких було здатне вмістити від десятка до кількох десятків осіб залоги.


Урочисто пройшло і нагородження громадськими відзнаками. Так, за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у справу відродження історичної пам’яті, збереження і пропаганду культурної спадщини України від імені голови ГО «Київське військово-історичне товариство» медаллю «200 років з Дня народження Т.Г. Шевченка» були відзначенні: Тернова Феня Адамівна – заслужений вчитель української мови і літератури Олевської ЗОШ №3; Шинкар Анатолій Олександрович – історик – краєзнавець, заступник директора з навчально – виховної роботи Олевської гімназії; Вжесінська Анна Олександрівна – директор Олевського народного краєзнавчого музею.
За активну життєву позицію, вірність традиціям українського народу та вагомий особистий внесок у справі відродження духовності від імені голови ГО «Київське військово-історичне товариство» медаллю «1030 років Хрещення Київської Русі» були відзначенні: Отець В’ячеслав Атаманенко – священник Олевської Свято – Воздвиженської церкви; Отець Борис Вантух - священник Кашинської Свято – Троїцької церкви.
Також міністром культури України Євгеном Нищуком від імені Спілки учасників БД «Асоціація комбатантів» за поданням Асоціації ветеранів ВМС України були вручені пам’ятні медалі «100 років прапору ВМС Збройних Сил України».


Родзинкою офіційної частини стала виставка суден-реплік на Соборній площі м. Олевськ.


Далі пройшла висадка корабельного лісу та встановлення пам’ятної таблички на честь заходу.


Відбулися заходи військово-патріотичного виховання: зустріч молоді з ветеранами, круглі столи між ліцеїстами військових ліцеїв та місцевою молоддю, відвідання краєзнавчого музею, презентація першої науково-дослідницької експедиції «Від «із варягів у греки» до сучасної морської України».


Участь у заходах також взяли і зірки українського спортивного і культурного фронту – гравці ФК «Маестро», серед яких Едуард Цихмейструк, півзахисник національної футбольної збірної України в 1998-1999 рр., тренер; Фоззі, ТНМК, гравець; Олександр Положинський, Тартак, Був-Є, гравець; Артем Кай, гравець; Олексій Рева, «Мама Хохотала», голкіпер; Іван Марунич, NRavitsaPlanet, гравець; Олексій Яровенко, телесеріал «Кріпосна», гравець. На майданчику Олевської гімназії футбольний матч у форматі 2 тайми по 20хв.


А на завершення - благодійний концерт для учасників Акції та жителів ОТГ. На концертний майданчик вийшли Євген Нищук, лідер гуртів «Тартак» та «Був’є» Олександр Положинський, заслужений артист України Олександр Павлік, переможець 5 сезону телеконкурсу «X-Фактор» Дмитро Бабак, двократний переможець телешоу «Караоке на Майдані» Артем Кай, лідер гурту «N Ravitsa Planet» та блогер Іван Марунич, резиденти телешоу «Мамахохотала» Олексій і Ігор Рева, шоумени Юрій Іванисько та Олександр Селіхов, зірка телесеріалу «Кріпосна», актор Олексій Яровенко, переможці телешоу «Україна має талант-4» Михайло та Володимир Дубель (Double Life) та інші зірки естради та кіно.


Це початок дійсно великої справи по духовному відродженню національного Флоту - справи не з легких, і не з найшвидших. Дослідженню можливостей і перспектив відродження та розвитку річково-морського шляху «Із варягів у греки», проблематики морської діяльності в Україні, поширенню серед українського загалу морського мислення та піднесення привабливості для професійного і життєвого вибору громадян морських видів діяльності і в подальшому будуть присвячені всі зусилля організаторів та учасників експедиції «Від «із варягів у греки» княжих часів до сучасної морської України».
Корабельний ліс, висаджений 6 квітня в Олевську, зростатиме ще не один десяток років, а будівництво ефективного і спроможного Флоту – надійного захисника національних інтересів на морі – справа рук і зусиль як держави, так і всього народу. Тож справа відродження морської діяльності в Україні потребує зусиль кожного її громадянина.