Можно бесплатно скачать шаблоны для dle 10.1 у нас на сайте

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

8 травня до 2-В козацького класу КУ ССШ І-ІІІ ст. № 25 м. Суми завітали генерал-командор Віктор Лях – отаман Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» та полковник Микола Бондарев – голова Сумської міської організації ветеранів України з тим, щоб провести з козачатами урок мужності.
Микола Олексійович розповів майбутнім захисникам Вітчизни про своє дитинство, яке проходило під впливом учасників бойових дій: батька і дядька по материнській лінії.

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

У роки війни він зі своєю мамою жив в м. Ленінакан (Вірменії), за місцем служби батька. Досі пам'ятає як батько відправлявся на фронт. Микола Олексійович пригадав, як у селищі Сіверському на фортечному полігоні готували призовників. Їх також навчали метанню бойових і навчальних гранат. У воєнні роки школярі ходили до госпиталів, виступали перед пораненими бійцями із самодіяльними концертними програмами: співали, танцювали, читали вірші. Поранені при цьому пригощали дітей чим тільки могли. Перед усе діти цінували цукор.
У 1943 році школярі відгукнулися на поклик комсомолу Вірменії, взяли участь у зборі металобрухту для створення танкової колони "Радянської Вірменії". 9 травня 1945 року люди прокинулися від пострілів, що лунали на вулицях міста. Це були не бойові дії, а салют Перемоги над фашистською Німеччиною.

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ
УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

Микола Олексійович Бондарєв народився 26 березня 1936 року. Його батько Олексій Павлович Бондарєв народився в 1913 році в станиці Усть-Лабірінськ Краснодарського краю в родині козака. У 1937 році призваний в Червону Армію. Після закінчення курсів політпрацівників Закавказького Військового округу направлений до 17 гірничо-кавалерійської дивізії на посаду політрука ескадрону. У складі Червоної Армії прикривав кордон Радянського Союзу з Іраном. Восени 1941 року дивізію, в якій служив старший політрук Олексій Павлович Бондарєв, було кинуто на Калінінський фронт. Потім Війська Калінінського фронту спільно з військами Західного фронту прорвали оборону німецько-фашистських військ під Ржевом, звільнили місто Зубців і оволоділи правим берегом річки Волга. За бойову доблесть Олексій Павлович Бондарев нагороджений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки.
У 1942 році 17 гірничо-кавалерійська дивізія була розформована і Олексій Бондарєв в званні батальйонного комісара був направлений в штаб Брянського фронту. У 1942 році, у вихорі війни, Бондарєв втратив кілька секретних документів. Військовий трибунал Брянського фронту за втрату пильності розжалував Бондарева в рядові, позбавив орденів і засудив до вищої міри покарання – розстрілу. Командувач Брянським фронтом генерал-полковник Костянтин Костянтинович Рокосовський (в майбутньому Маршал, двічі Герой Радянського Союзу) ознайомився зі справою захисника Москви і пом'якшив покарання. Рядовий Бондарєв для спокутування провин був направлений до штрафного батальйону. Брав участь в запеклих атаках. В кінці 1943 року, після 3-х важких поранень Олексій Павлович Бондарєв був реабілітований і відновлений у військовому званні майора. Після лікування і закінчення курсів оперативних штабних працівників був направлений до Ропшанської Червонопрапорної дивізії на Ленінградський фронт. Брав участь у прориві блокади Ленінграда, визволенні Правобережної України, Молдови, Румунії, Болгарії. Після Великої Перемоги Олексій Павлович Бондарєв був призначений на посаду начальника штабу військово-будівельних батальйонів в столицю Абхазії - Сухумі. У 1947 році подав рапорт і за станом здоров'я був звільнений зі Збройних Сил Радянського Союзу. Багато уваги приділяв вихованню майбутнього захисника Вітчизни – 11-річного сина Миколи.

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ
УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

Дядько Миколи Олексійовича Бондарєва – Микола Якович Ходосов двічі представлявся до звання Героя Радянського Союзу. Він народився 21 жовтня 1913 року в станиці Бесленеєвська, Лубинського району, Краснодарського краю в родині козака. З 1937 року служив на крейсері «Червона Україна». Учасник оборони Одеси і Севастополя. Після загибелі крейсера головний старшина Ходосов воював в морській бригаді. Після здачі Севастополя бригада прорвала бойові позиції німецько-фашистських військ і пішла в гори Криму, дійшла до Керченської протоки, переправилася на підручних засобах на Таманський півострів і з'єдналася з частинами Червоної Армії. Після переформування бригада була направлена під Сталінград.
Командир розвідувальної роти (12 гвардійська стрілецька дивізія, 61 Армія, Центральний фронт) гвардії капітан Ходосов біля села Глушець (Лоєвський район, Гомельська область) на чолі роти в ніч на 29 вересня 1943 року форсував Дніпро і утримував позицію до підходу інших підрозділів. За 7 днів на плацдармі розвідрота брала участь у відбитті 37-ми ворожих контратак. За битву за Дніпро Микола Якович Ходос був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Відзначився старшина Ходос на Сандомирському плацдармі. Він полонив і привів в штаб Армії німецько-фашистського генерала і двох офіцерів. 24 березня 1945 року Миколу Якович Ходосов повторно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Жуков особисто вручив Миколі Яковичу Ходосову Золоту Зірку Героя і орден Леніна.
Микола Якович Ходосов нагороджений 2-ма орденами Леніна, 4-ма орденами Червоного Прапора, 2-ма орденами Вітчизняної війни, 4-ма орденами Червоної Зірки і багатьма медалями.

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

В травні 1945 року брав участь в мітингу Перемоги біля Бранденбурзьких воріт у Берліні і на параді 24 червня 1945 року в Москві на Красній площі в ознаменування Перемоги Радянського народу і його Збройних Сил над фашистською Німеччиною.
Так, в оточенні рідних і близьких офіцерів, учасників бойових дій, визначилася професійна доля і Миколи Олексійовича Бондарева. Він закінчив Тульське збройно-технічне училище. Технік-лейтенант був призначений командиром взводу озброєння танкового полку в Миколаєві, потім помічником начальника штабу з артилерійсько-технічної підготовки навчально-танкового полку. Після навчання на заочному відділенні Військово-артилерійської академії імені М.І. Калініна в Ленінграді. Далі була служба в Німеччині на танкоремонтному заводі, де він очолив відділ по ремонту військової техніки. У 1972 році в Конотопі він стає начальником ракетно-артилерійського озброєння дивізії. Наступним пунктом призначення офіцера стали Суми. У 1977 році він став заступником начальника з озброєння вищого двічі Червонопрапорного артилерійсько-командного училища імені М.В. Фрунзе.
З 1991 по 2006 рік працював на СНВО ім. М.В. Фрунзе начальником першого відділу, начальником спецвідділу. З 1996 року одночасно був старшим керівником з випробувань артилерійських стволів до танків Т-54, Т-62, Т-64 і українського танка Т-80 УД. З 1999 року він також був начальником штабу цивільної оборони підприємства.
З 2006 року ветеран-полковник на заслуженому відпочинку.
З 2011 року Микола Олексійович Бондарєв очолює Сумську міську організацію ветеранів України.
Козачата були зворушені розповідями Миколи Олексійовича про його дитинство, рідних, особисте зростання й героїчні подвиги народу в часи визволення країни від фашистської навали. Наприкінці уроку мужності Миколі Олексійовичу було поставлено багато дитячих запитань, на які він давав вичерпні відповіді. Берегиня Ліна Крівшенко, Віктор Лях та козачата подякували полковнику Бондарєву, вручив квіти, цукерки та фотографуванням на добру згадку.

УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ
УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ
УРОК МУЖНОСТІ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

Прес-центр Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке».





Категория: Периодика ↓ Опубликовал psi01morpex, 8-06-2019, 09:58 | Комментировать (0) | Печать

Добавление комментария

Фордевинд, fordevind, fordevind.com.ua, статьи, страна, родина, отчизна, сайт целеустремленных людей, фордевинд сумы, Вовк Андрей Васильевич, Вовк Андрей, Морпех
загрузка...