ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА КИЇВСЬКИХ ПАГОРБАХ
5 березня 2021 року, в приміщенні Національного військово-історичного музею України представниками громадської організації «Київське військово-історичне товариство» було проведено презентацію книги авторів Чудновця О.М. та Кущенка Ю.А. «Дніпровські річкові монітори типу «Железняков» замовлення СБ-37». (Історія кораблів замовлення СБ-37, бойовий шлях та подальша доля 1936-2020 рр.) – Київ: Видавництво «Фенікс», 2020. – 336 с.
У центрі міста Києва, у Кріпосному провулку, що неподалік від Маріїнського парку, розташований Національний військово-історичний музей України, який розповідає про історію розвитку військової справи на теренах України, починаючи з найдавніших часів до сьогодення.
Вперше музей відчинив свої двері для відвідувачів 14 червня 1998 року. У присутності військовослужбовців Збройних сил України, закордонних гостей було відкрито першу виставку «Збройні сили України: витоки (1917-1991 рр.)».
Експозицію відкрили виконуючий обов’язки Міністра оборони України Іван Біжан та Олена Отт-Скоропадська – дочка Гетьмана України Павла Скоропадського.
Історія створення і діяльності музею складна та багатогранна. Понад 100 років тому, 28 грудня 1910 року у перебудованому підвальному приміщенні Київського художньо-промислового і наукового музею (нині – Національний художній музей України) відкрився Київський воєнно-історичний музей. Це перший в Україні музей військово-історичного напрямку, який був створений за ініціативою Київського відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства, заснованого у жовтні 1908.
У двох залах музею експонувалося чимало пам’яток воєнної історії України. Зокрема була розміщена колекція скіфської зброї, надана благодійником Олексієм Бобринським, предмети спорядження і озброєння часів Севастопольської війни, гравюри і портрети часів правління імператора Миколи І та багато іншого.
В період національної революції в Україні, що характеризувалася частими змінами влади та постійними бойовими діями, значна частина експонатів колекції музею була втрачена.
У 1967 році при Київському окружному Будинку офіцерів створений Музей історії військ Київського Червонопрапорного військового округу.
В 14 залах музею було ґрунтовно показано життя і діяльність округу у повоєнний період. Вже у 1973 році музейний фонд налічував майже три тисячі експонатів: документів, фотографій, схем, зброї, бойової техніки. Музей проіснував до розпаду Радянського Союзу та був розформований у 1991 році.
Міністерство оборони України у жовтні 1995 року заснувало Центральний музей Збройних сил України, що розташовувався в приміщенні колишнього музею історії військ Червонопрапорного Київського військового округу.
Процес постійного нарощування музейного потенціалу сприяв тому, що 15 січня 2010 року Указом Президента України музею було надано статус національного та перейменовано у Національний військово-історичний музей України.
Сьогодні до його складу входить 5 філій, що знаходяться в різних регіонах України: Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки (м. Луцьк), Музей ракетних військ стратегічного призначення (м. Первомайськ), Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» (Чернігівська обл.), музей «Героїв Дніпра» (м. Івано-Франківськ) та Музей важкої бомбардувальної авіації (м. Полтава).
За роки свого існування музей посів почесне місце в системі культурно-освітніх установ Збройних сил України та серед історичних музеїв країни як центр наукової роботи і військово-патріотичного виховання.
На початку заходу з вступним словом звернувся голова Асоціації ветеранів ВМС України віце-адмірал Гайдук Сергій Анатолійович, командуючий ВМС України в 2014-2016 рр., акцентуючи увагу на те, що нам не байдужа доля України як морської держави і ми є нацією з генетичним морським кодом, історичними традиціями мореплавців, кораблебудівників та воїнів.
Під час презентації автори розповіли гостям про свої дослідження з історії створення, будівництва, конструкції, служби та долі дніпровських (київських) річкових моніторів типу «Желєзняков»; про долі членів екіпажу «Желєзнякова», які мужньо боролися з нацизмом, пройшовши гіркий і складний шлях відступу від плесів Дунаю до Миколаєва, Херсона, Очакова, Керчі, гирла Дону, Тамані і Поті та переможно закінчивши війну на Дунаї 8 травня 1945 року; про «останній причал» «Желєзнякова» в місті Києві як нагадування про доблесть і честь військових моряків.
Опісля автори дали змогу висловитись присутнім по даній темі і надали пояснення на запитання.
Наприкінці презентації була надана інформація-доповідь від директора Центрального військово-морського музею України Воронова Сергія Олександровича про те, що в Миколаєві незабаром з'явиться унікальний корабель-музей на базі корвета ВМС України «Вінниця».
І як фінал презентації – нагородження авторів від ВТО «Орден».
Добігла до завершення і столична презентація. Авторам – наснаги і творчих успіхів. Попереду у Товариства ще багато справ. 777 футів під кілем і Фордевінд у вітрила.
