АРКТИКА: ПРИРОДА, ЕКСПЕДИЦІЇ, КНИЖКИ
23 грудня 2023 року представники Київського військово – історичного товариства (КВІТ) взяли участь у лекції, що проходила в приміщенні Національного науково-природничого музею Національної академії наук України і була присвячена північному полярному регіону Землі - Арктиці, її географії і клімату, флорі і фауні, історії арктичних досліджень та літературі, що відобразила на своїх сторінках велич і красу, суворі будні і жах далекого краю.
Захід – зустріч однодумців проходив жваво – історичні «екскурси», нові знання, дискусії, обговорення, презентації книг. А головне тепла і добра обстановка.
Так, голова оргкомітету конкурсу української морської прози «Мателот» Ірина Погореловська розповіла гостям про норвезькі експедиції до Арктики і світову експедиційну спільноту дослідників кінця ІХХ - початку ХХ століття, де більшість полярників були особисто знайомі, а деякі навіть відправлялися у плавання на одному кораблі – «Фрам», на борту якого у 1893-1912рр. були здійснені три норвезькі експедиції до Північного та Південного полюсів: полярна експедиція (1893-1896рр.) під керівництвом Фрітьофа Нансена; арктична експедиція (1898-1902рр.) - Отто Свердрупа та антарктична експедиція (1910-1912рр.) - Руаля Амундсена.
То були часи великих відкриттів, на які сильних і відважних людей штовхали як прагнення пізнати незвідане, так і здорові амбіції звершити щось епохальне.
З 1936 року «Фрам» – гордість Норвегії – є головним експонатом однойменного музею, розташованого в Осло на півострові Бюгдей. Сам музей – це величезна скляна піраміда-ковпак, яка накриває судно і забезпечує його збереження.
Норвежці по праву пишаються своїми національними героями.
Перекладач книжки Дена Сіммонса «Терор» і моряк в минулому Антон Санченко розповів, що було відомо про зниклу експедицію кораблів Британського Королівського флоту «Еребус» і «Терор», до того, як Ден Сіммонс почав писати свою книжку, чому писати про неї мав фантаст і чому роман – найкращий спосіб вирішити будь-яку загадку.
Ден Сіммонс – відомий американський письменник, який творить у різних жанрах фантастики, зокрема космоопери, горору, містичного трилеру, а також історичного роману.
Сіммонс автор майже тридцяти романів. Поєднуючи у своїх творах приголомшливі ідеї та припущення з філігранним літературним стилем, він створює по-справжньому епічні художні полотна, гідні його багаторічного досвіду викладача англійської літератури і письменницького мистецтва, а також почесного звання доктора літератури.
Творчість Сіммонса неодноразово була відзначена багатьма вагомими літературними преміями.
Ден Сіммонс написав роман «Терор» надзвичайної епічної сили у призабутому нині напрямі літератури про героїчне протистояння людини і сліпої, могутньої та жорстокої природи.
У процесі роботи над «Терором» Ден Сіммонс довго та ретельно опрацьовував архіви, у результаті чого під час читання роману виникає відчуття присутності серед героїв реальної експедиції двох кораблів Королівського флоту Великобританії – «Еребуса» і «Терору», які 1845 року покинули рідний порт у пошуках Північно-Західного проходу через Північний Льодовитий океан.
Кораблі так і не повернулися і Сіммонс водночас з детальним описом експедиції подає своє бачення причин її фіаско. Північ, лютий холод і не менш дошкульний голод, а також смерть від надприродного чогось, яка повсякчас чаїться десь поряд, раз у раз забираючи життя учасників експедиції.
На тлі у буквальному сенсі смертельно-прекрасних пейзажів півночі відбувається боротьба з байдужою і жорстокою до людини природою, боротьба з чимось невідомим, чого не можуть спинити ані рушниці, ані найлютіші бурі північної зими, врешті-решт, боротьба одне з одним, адже, як відомо з давніх-давен, людина – найстрашніший і найжорстокіший звір.
Далі науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України Олексій Коваленко повідав історії про природу Арктики, про найвідоміших тварин регіону, які здатні витримувати найсуворіші умови півночі на суші, кризі та навіть під потужним льодовим панциром.
Разом з гостям Олексій розбирав можливість пристосування рослин до захисту своїх тендітних клітин від всепроникного морозу, розповідав про водорості, які можуть розвиватися просто на сніговому покрові, а також про загадкові «снігові гриби».
Голова КВІТ Олександ Чудновець провів презентацію книги «Дніпровські річкові монітори типу «Железняков» замовлення СБ-37». (Історія кораблів замовлення СБ-37, бойовий шлях та подальша доля 1936-2020 рр.) – Київ: Видавництво «Фенікс», 2020. – 336 с.; розповів про дослідження з історії створення, будівництва, конструкції, служби та долі дніпровських (київських) річкових моніторів типу «Желєзняков»; про долі членів екіпажу «Желєзнякова», які мужньо боролися з нацизмом, пройшовши гіркий і складний шлях відступу від плесів Дунаю до Миколаєва, Херсона, Очакова, Керчі, гирла Дону, Тамані і Поті та переможно закінчили війну на Дунаї 8 травня 1945 року; про «останній причал» «Желєзнякова» в місті Києві як нагадування про доблесть і честь військових моряків і про відношення сучасної київської влади до долі легендарного корабля.
Ну і як водиться, по завершенню творчої зустрічі - фото на пам'ять та книги з афтографами митця.
На завершення зустрічі гості пройшли експозиціями природничого музею, побачили експонати арктичних рослин і тварин на власні очі.
Лекцію - зустріч закінчено. Нові знання і спілкування на мить відвернуло людей від сьогодення і думок про війну. Неформальне спілкування завжди дає можливість побачити і плоди своєї праці, і розуміння, куди рухатися далі. Ну а у творчості і знань кордонів не має.
Організаторам велика шана, а історикам творити своє. До скорого.
