В ГОСТЯХ У РОДОСЛАВА

В ніч з 20 на 21 червня 2015 року, в день літнього сонцестояння, представники Дніпропетровського осередку Українського Рукопашу «Спас» - Школа Рукопашу «Спас» імені Козака Мамая «Спас-Огрінь» прийняли участь у святкуванні стародавнього слов’янського свята – Івана Купала, разом з фольклорним колективом «Родослав», на люб’язне запрошення останніх.


Місце проведення святкування, традиційне для «Родославу», колектив котрого, є добрими друзями козацької організації Кодацька Паланка Війська Запорозького Низового - сучасна лісова територія, огорнута двома річками Кринка та Самара, Новобогородицької фортеці. Нині від фортеці збереглися тільки вали, але всі вони в доволі гарному стані. Окрім валів на території фортеці існує багато рослинності – дерев та різноманітних трав, що місцями сягають висоти людського зросту.


Невеличка історична довідка: існування Новобогородицької фортеці – 1688-1798 рр. Свого часу вона була побудована під особистим керівництвом гетьмана Івана Мазепи на землях Війська Запорозького Низового для перешкоджання нападу татар. Поруч із фортецею існувало давнє козацьке містечко Стара Самарь, яке в наш час старанно вивчається археологами.


Завдяки пані Наталії (керівнику «Родослава»), учні осередку разом з іншими запрошеними гостями, зуміли зануритися в дивовижно казкову атмосферу святкування: обрядові пісні з професійним народним виконанням, справжні народні костюми, мальовничий берег Самари, обрядові дії біля вогнища та у воді.


Слід також відмітити, що учні осередку старанно й завзято під легким дощем стрибнули через вогнище всі 49 «спасівських» разів як справжні сучасні юні воїни-козаки. Тренеру осередку довелося дострибувати свої останні 20 з гаком разів вже під доволі сильним проливним дощем… бо ж не годиться козаку-виховнику від своїх учнів відставати й ганьбити чесне ім’я воїна-спасівця. Дощ, з одного боку, трошки завадив проведенню свята, з іншого – додав свій колорит у святкування. На ранок залишилися лише найстійкіші: «Родослав» та юні спасівці-козаки.


Другий день був не менш цікавим. Душевні розмови біля вогнища, занурення у мудрість народних звичаїв, дискусії на історичні теми…



Коли Сонце почало вже йти на захід, табір почав потроху згортатися. Очищенні обрядами та світлими емоціями, оздоровленні природою та живим щирим спілкуванням як діти, так і дорослі з піднесеним настроєм повернулися додому.

Матеріал надав Віце - президент Всеукраїнської федерації «СПАС» Кошовий отаман Запорозького Війська Низового «Запорозька Січ» Костянтин Рижов.