КОМАНЬ ВШАНУВАЛА ПОЛКОВОДЦЯ
Достовірно відомо, що у 1662 році під час повстання проти польської влади на Правобережній Україні полковник Іван Богун був заарештований шляхтою та ув’язнений. І все ж, у 1663 році, на прохання гетьмана Павла Тетері, Ян Казимир звільнив прославленного полковника в обмін на його участь у військовому поході на Лівобережну Україну, призначивши Богуна наказним гетьманом козацьких військових підрозділів правобережного гетьмана Павла Тетері. Тепер він мав прислужитись Яну Казимиру і Павлу Тетері у війні з Москвою.
У цей час польський король Ян Казимир задумав з вогнем і мечем пройти все Лівобережжя від Києва до Глухова і Новгород-Сіверського. Мав на меті скористатися довірою, шаною і любов’ю українців до славетного Богуна і таким чином заручитися народною підтримкою.
З перших днів походу Іван Богун намагався зірвати плани польського короля та знищити поляків об’єднаними силами лівобережних козаків та російських військ.
Під час цього походу Лівобережні міста без ніякого спротиву здавалися на милість Івана Богуна і залишалися неушкодженими. Коли ж у січні 1664 року поляки оточили місто Глухів, на всій захопленій території спалахнуло повстання. Богун повідомляв захисникам взятого в облогу Глухова про час польського штурму, вказував на самі зручні місця для вилазок, передавав їм порох тощо. Завдячуючи Івану Богуну, майже місячна осада Глухова не зломила волю захисників міста.
За цей час Іван Брюховецький встиг зібрати військо і разом з російським воєводою Григорієм Ромодановським наблизилися до позицій поляків.
Іван Богун мав намір домовитися з російським воєводою про те, що під час бою з польськими військами, наказний гетьман разом зі своїми козаками нападе на поляків з тилу.
Але доля розпорядилась інакше. Серед козаків був один, що замість того, щоб передати лист Богуна російському воєводі, віддав його польському королю. Богун та його спільники були заарештовані.
17 лютого 1664 року військово-польовий суд, що відбувся у Новгород-Сіверську, виніс постанову про смертну кару. Цього ж дня Іван Богун разом з кількома його спільниками були розстріляні недалеко від Новгород-Сіверська. Але справжнє місце страти й поховання уславленого козацького ватажка достеменно невідоме.
1 вересня 2016 року на правому березі р. Десна на високому крутому пагорбі – умовному місці страти нашого славетного пращура – близько с. Комань та с. Чернацьке, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області було встановлено пам’ятний знак на честь козацького полковника Івана Богуна, страченого поляками. Унікальність цього пам’ятного знаку у тому, що він розташований на крутосхилі, лицьовим боком спрямований до річки Десни. Стрижнем пам’ятного знаку є високий дубовий хрест, що вмонтований у бетонну основу, на якій встановлено плиту з викарбуваними словами: «Полковнику Івану Богуну. Національному герою України, видатному військовому діячу визвольної війни українського народу 1648 – 1654 р.р., страченому польською шляхтою в лютому 1664 року. Вклонімося цій землі»! Під словами тексту зображено козацьку шаблю та люльку.
Над плитою сірого кольору встановлена мармурова плита, на якій зображено портрет Наказного Гетьмана України Івана Богуна з відповідним написом. Плити з текстом і портретом Івана Богуна тильною стороною торкаються дубового хреста (чи немов би спираються на нього). На високих металевих колонах обладнано оглядовий майданчик, який може вмістити до 50-ти чоловік. Він вимощений дошками. До оглядового майданчику, на якому по-суті і знаходиться пам’ятний знак видатному військовому діячеві – козацькому полковнику Івану Богуну ведуть численні сходи.
Урочисте відкриття знаку було здійснено 17 лютого 2016 року. З того часу сюди з’їжджаються козаки з усіх регіонів України, щоб разом вшанувати пам’ять видатного полководця, героя національно-визвольної війни, полковника Івана Богуна.
17 лютого 2019 році, з нагоди 355-ї річниці його поховання, сюди прибули козаки з Києва, Обухова, Чернігова, Городні, Корюківки, Новгород-Сіверська, а також представники Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» та обласної громадської організації «Конотопська Козацька Січ» у складі Об’єднаної ради українського та зарубіжного козацтва.
Козацькі делегації гостинно й тепло зустрічали та супроводжували представники Команьської територіальної громади та козаки окремого козацького полку імені Івана Богуна, що базується на території с. Комань.
До мітингу-реквієму долучилися голова Новгород-Сіверської районної державної адміністрації та його заступник, голова Новгород-Сіверської районної ради, представники райвідділів культури та освіти, сільський голова с. Комань, педагогічний та учнівський колективи ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Діхтярівка, Новгород-Сіверського району.
Після урочистого відкриття мітингу-реквієму представниками влади, протоієрей В’ячеслав Павленко здійснив молебень, відправив панахиду та окропив пам’ятний знак свяченою водою.
Перед представниками місцевої влади, козацьких громад України, почесних гостей виступив Павло Богун – отаман окремого козацького палку імені Івана Богуна. Він розповів про ратну звитягу уславленого полковника Івана Богуна та про діяльність окремого козацького палку його імені.
Представниками влади та козацтва було здійснено покладання квітів до пам’ятного знаку на честь козацького полковника, після чого виступив генерал армії В’ячеслав Падалко – заступник начальника Генерального штабу МГО «Об'єднана Рада Українського та зарубіжного козацтва». Він разом з генералом козацтва Олександром Кравченком – отаманом обласної громадської організації «Конотопська Козацька Січ» нагородив козацького полковника Павла Богуна орденом «Івана Богуна» за розвиток козацтва та збереження пам’яті. Почесними грамотами ОРУЗК було відзначено багато козаків цього та інших структурних підрозділів.
Під час козацької тризни у Будинку культури с. Комань козаки славили ратну звитягу прославленого полководця та щедро ділилися досвідом діяльності своїх козацьких громад.
На завершення тризни Павло Богун подарував отаманам та почесним гостям портрети славетного Богуна на добру згадку.
Матеріал надав генерал-командор Віктор Лях, отаман Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке».
