БЮСТ НАРОДНОМУ ГЕНЕРАЛУ

26 травня у загальноосвітній школі села Великі Чорнокінці, що на Тернопільщині, відкрили пам’ятник-погруддя легендарному генерал-майору Сергію Кульчицькому, котрий трагічно загинув в зоні проведення антитерористичної операції.


Разом з одинадцятьма бійцями він був у гелікоптері МІ-8, який збили терористи поблизу гори Карачун біля Слов’янська.


На відкритті були присутні військовослужбовці 2 Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, якою у свій час командував Сергій Кульчицький, військовослужбовці Збройних сил України, волонтери, ветерани, місцева громада та удова легендарного гвардійця - Надія Богданівна Кульчицька. Зійшлася чи не вся громада – від малого до великого; з’їхалися побратими Генерала, серед яких – голова Тернопільської обласної організації ВГО «Спілка офіцерів України» полковник запасу Національної гвардії України Олександр Варакута; військовий комісар Чортківського ОМВК полковник Леонід Підручний; голова ГО «Чортківська спілка учасників АТО» Сергій Гусак; бойовий офіцер, лікар (який був до останньої хвилини з генералом Кульчицьким) Володимир Севастьянов; волонтери; ті, для кого пошанування Героя – справа честі.


З цією школою та селом сім’ю Кульчицьких багато чого пов’язує. Родове коріння «Небесного генерала» (прадід, дід, батько) проросло і укріпилося саме на Чортківщині, у патріотичному й волелюбному селі Великі Чорнокінці. І дружину Надію Сергій обрав також із Великих Чорнокінець – з поважної родини Дреботів.
«Саме в цій школі вчились наші батьки, а дідусь та бабуся Сергія викладали», - розповідає Надія Богданівна. В цій місцині ми познайомились тут і одружились. Приїздили сюди на канікули та у відпустки, а познайомила нас саме сестра Сергія - Галина. З першого ж погляду закохалися, згодом скріпили це почуття подружнім життям. Син також офіцер, йде по батькових стопах, онук Олександр, цьогоріч закінчив перший клас».


До слова, батько Сергія любов до рідної землі вкладав у власно написані картини, які й досі прикрашають оселі сельчан. Майбутнє кожної громади визначає те, пам'ять про кого це суспільство зберігає, кого ставить для себе орієнтиром.
«Сергій Кульчицький – людина-легенда, його ім’я в пам’яті мало не в кожного українця. Це взірець бойового батька-генерала, офіцера честі, вимогливого до себе та інших і великодушна, мудра, правильна людина для всіх, хто його знав. У генерала були досить рідкісні чесноти: бачити суть, а не зовнішню форму й показувати життєві пріоритети іншим, бути на рівних і цінувати людей понад усе», – саме такі слова звучали на урочистостях, які вкладалися рядками великої шани та нетлінної пам’яті.


Погруддя встановили на самому почесному місці навпроти центрального входу в школу. Там також розташований патріотичний куток.


«Він був людиною з великим серцем», - розповідає майор Петро Варянка. «Він думав про людей, про те, що будуть їсти солдати і чи відпочине він. Він вимагав справедливості та професійної підготовки від кожного військовослужбовця. Це гідний приклад для кожного з нас, а особливо для дітей. Щодня, проходячи біля цього погруддя, школярі пам’ятатимуть в обличчі генерал-майора Сергія Кульчицького, подвиги усіх українських бійців».
Почесну місію – відкриття пам’ятника-погруддя – було надано найстарішому жителю села, учаснику УПА Григорію Степановичу Данилишину.


Односельці пишаються своїм славним земляком, віддаючи уклінну вдячність і шанобливу вічну пам'ять воїну-захиснику.

Автори: майор Володимир Хаверко, молодший лейтенант Аліна Новікова. (http://ngu.gov.ua).