АЛЬМА - МАТЕР – 55
21 січня 2022 року виповнюється 55 років з початку створення у видах Збройних сил СРСР вищих військових політичних училищ, до яких входило і єдине в колишньому СРСР Альма-матер фахівців гуманітарного напрямку Військово-морського флоту – Київське Вище Військово-морське політичне училище (КВВМПУ, «Морполіт»).
Остаточне рішення про місце знаходження майбутньої кузні флотських політпрацівників – м. Київ, прийняв Сергій Горшков, Двічі Герой Радянського Союзу, Головнокомандувач ВМФ, Адмірал Флоту Радянського Союзу, котрий добре розумів роль партполітроботи у забезпеченні військової дисципліни та бойової готовності.
У порівняно короткий термін училище стало справжньою кузнею офіцерських кадрів. Протягом чотирьох років, під керівництвом досвідчених та висококваліфікованих наставників, курсанти опановували необхідні військово-технічні знання, набували практичних навичок організації політико-виховної роботи з особовим складом.
Вибір столиці України відіграв визначальну роль у формуванні духовної складової майбутніх професіоналів, значна частина діяльності яких пов'язана з гуманітарною сферою життя флотських колективів.
Розташовувалося училище на Подолі - старовинному районі столиці України, в приміщенні знаменитої Києво-Могилянської академії, що веде свою історію з першої половини XVII століття.
Перший випуск морських офіцерів-політпрацівників відбувся 31 липня 1971 року.
На вручення погон і дипломів прибув Перший секретар ЦК КПУ В.В. Щербицький та велика група гостей від партійних і державних органів України.
Військово-морський флот представляв Головнокомандувач ВМФ Горшков С.Г., що в подальшому стало традицією та член Військової ради – начальник Політичного управління ВМФ адмірал Гришанов В.М.
З кожного флоту було направлено делегацію, до якої входили: командувачі флотів, флотилій, їхні заступники з політичної частини, начальники відділів кадрів, багато командирів та начальників політвідділів з'єднань.
Були і представники Головного Політичного управління РА та ВМФ, Київського військового округу та інші.
Досягнення командного та професорсько-викладацького складу КВВМПУ, доблесна ратна праця його випускників на флотах Вітчизни були неодноразово відмічені керівництвом країни, Збройних сил та ВМФ СРСР.
Так, 23 лютого 1968 року училищу було вручено Бойовий Прапор та Грамоту Президії Верховної Ради СРСР.
У грудні 1972 року за високі показники у бойовій та політичній підготовці, досягнуті у соціалістичному змаганні та в ознаменування 50-річчя утворення Союзу РСР, училище було нагороджено Ювілейним почесним знаком ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС.
1980 року училищу було вручено Почесну Ленінську Грамоту та Почесну Грамоту Президії Верховної Ради УРСР за значні успіхи у професійній підготовці кадрів для Військово-Морського Флоту та в ознаменування 110-річчя від дня народження В.І. Леніна.
1982 року училище було нагороджено пам'ятним Червоним прапором ЦК ВЛКСМ «Кращої комсомольської організації Вищого Військово-морського навчального закладу» за роботу з виховання молоді та у зв'язку з 60-річчям шефства комсомолу над ВМФ.
В подальшому училище було удостоєно Почесної Ленінської грамоти, Почесної грамоти Президії Верховної Ради Української РСР та перехідного Червоного прапора ЦК ВЛКСМ «Кращої комсомольської організації Вищого Військово-морського навчального закладу».
Безпосередньо самі курсанти масово заохочувалися нагородами двічі: у лютому 1968 року кожному представнику першого набору було вручено медаль «50 років Збройних сил СРСР»; у квітні 1970 року - медаллю «100 років від дня народження Леніна В.І.» було удостоєно лише відмінників навчання, партійних та комсомольських активістів.
За радянський період історії КВВМПУ навчальним закладом керували: капітан 1 рангу Турчин Федір Філімонович (1967-1972рр.), віце-адмірал Каплунов Микола Сергійович (1972-1983рр.), контр-адмірал Некрасов Владилен Петрович (1983-1987рр.) та контр-адмірал Коровін Олександр Михайлович (1987-1993рр.).
Вже за незалежної України командування училищем прийняв капітан 1 рангу Каталов Анатолій Борисович (1993-1995рр.).
А «закривав» вже училище в.о. начальника КВВМУ капітан 1 рангу Коврижко Валерій Вікторович, випускник 1975 року.
Перша морська практика курсантів - «піонерів» КВВМПУ пройшла навесні 1968 року на Балтиці. На борту навчального легкого крейсера проекту 68-К «Комсомолець» (до 1958 р. «Валерій Чкалов») обидві курсантські роти вийшли в море у складі групи кораблів на навчання військово-морських флотів країн-учасниць Варшавського Договору, в ході яких було проведено артилерійські стрільби на полігоні в районі узбережжя Німецької Демократичної Республіки (НДР) між Ростоком та Пенемюнде. Завершилася перша практика київських морполітів участю у святкуванні Дня ВМФ у м. Балтійськ.
Через низку причин першому випуску курсантів під час навчання так і не вдалося здійснити далекий похід (так само не повезло і двом останнім).
Курсанти КВВМПУ вперше брали участь у поході навколо Європи у березні-квітні 1971 року на борту навчального легкого крейсера проекту 68-біс «Дзержинський» Балтійського флоту. Маршрут походу: Севастополь - Середземне море - Біскайська затока - Північне море - Ленінград.
П'ять днів (26-30 квітня 1971р.) з дружнім візитом курсанти перебували у французькому місті - порту Гаврі.
В подальшому, на навчальних кораблях ВМФ «Гангут», «Смольний» та «Бородіно», курсанти проводили в походах навколо Європи, перетинали Атлантику. Майбутні військово-морські політпрацівники сходили на берег у багатьох портах європейських держав, побували в Африці, на Кубі та інших країнах Латинської Америки.
Деяким випускам довелося брати участь у виконанні бойових завдань та походах на бойових кораблях.
Двічі за свою історію (1973 та 1984рр.) курсантам КВВМПУ було довірено представляти військово-морські навчальні заклади на головному параді країни у Москві на Червоній площі.
У великій пошані у курсантів був спорт, особливо водні види. Шлюпкова команда училища успішно виступала на змаганнях найвищого рангу. Найбільшого успіху досягли шлюпочники у 1979 році, коли вони стали володарями Кубка СРСР з веслування на шестивесельних ялах. Багато спортсменів училища були чемпіонами та призерами змагань на першість Київського гарнізону з баскетболу, боксу, боротьби.
Важливим засобом підвищення спортивної майстерності були і дальні шлюпкові походи. З кожним роком їх маршрути дедалі подовжуються. Так, у 1977 році курсанти здійснили перехід за маршрутом, який з'єднав п'ять міст-героїв: Київ, Одесу, Севастополь, Керч та Новоросійськ.
Але прийшов 1991 рік… Рухнув Радянський Союз, а за ним і вся радянська система військово-політичної підготовки особового складу ВМФ.
Училище втратило низку досвідчених викладачів; курсанти, хто звільнився, хто перевівся до ВНЗів своїх новоутворених держав, але все ж таки більшість вирішила закінчити навчання та отримати омріяний диплом і кортик, склавши присягу на вірність народу України 18.02.1992 року, до якої НІХТО НІКОГО не примушував.
Уродженці же новостворених держав без проблем закінчили училище, отримали диплом та разом з низкою випускників – вже колишніх українців, що забажали флотської романтики на просторах наново виниклої Росії, роз’їхалися по різних флотах і частинах, де і розпочали свою офіцерську кар’єру, склавши вже нову присягу на вірність державі, якій служили, відповідно до своїх професійних здібностей, вмінь, навичок, моральних чеснот або можливостей родинних зв’язків.
З осені 1991 року навчальний заклад вже носив назву «Київське Вище Військово-морське училище».
Треба зазначити, що ще з 1990 року (при живому СРСР) курсанти перестали вивчати класиків – Марксизму-Ленінізму та історію КПРС завдяки передовим поглядам викладацького складу училища; майбутні офіцери флоту почали засвоювати ази соціальної психології та світової педагогіки, до речі – перші військові на просторах колишнього СРСР.
Саме в цей період і пройшло моє навчання у славетному вищі.
Нажаль, участь навчального закладу була вирішена. Нові набори курсантів не проводилися, а 21 червня 1995 року було здійснено останній випуск. І у травні 1996 року училище остаточно було закрито.
Але історія КВВМПУ на цьому не скінчилася. Щорічні зустрічі на столичному річковому вокзалі на честь Дня ВМФ СРСР та ювілейні зібрання нагадують, що Альма-матер живе в душах своїх ветеранів та вихованців.
У 2012 році було створено громадську організацію «ВЕТЕРАНИ КИЇВСЬКОГО ВИЩОГО ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО УЧИЛИЩА», перший голова – випускник КВВМПУ 1977 року капітан І рангу Шмаков Віктор Вікторович, яка з 2015 року носить ім’я Сергія Горшкова.
Датою щорічного відзначення Дня училища було прийнято рішення відмічати у першу суботу липня (01.06.1967р. – сформовано КВВМПУ; 01.10.1967р. – урочисте відкриття – початок першого навчального року; 07.07.1970р. – відкриття літньої бази біля с. Лютіж).
Треба зазначити, що низка КВУМПАРІВ, як керівний склад, так і колишні курсанти, стали на чолі багатьох ветеранських організацій України, можливо і на теренах колишнього СРСР.
Але 2004 рік став передвісником і показав, що здавалося би нерушиме морське братерство не таке вже і нерушиме… Потім прийшов, спочатку 2013, який це підтвердив, а за ним і 2014, що розставив всі крапки над «І»!
Не хочу і не буду давати оцінку КВУМПАРЯМ різних поколінь, Бог все бачить і всім воздасть по заслугах. Лише зауважу: «Слава вірним синам України, шана мудрим та ПРЕЗИРСТВО до байдужих і ворогів незалежної України!
І наостанок, з нагоди як ювілею, так і по життю, я щиро вдячний своєму Училищу за роки, що сформували шкалу моїх чеснот; командирам, і навіть тому, хто робив мені підлості, бо ВОНО лише зміцнило мій внутрішній стрижень; викладачам, і навіть тим, що іноді несправедливо, на мою думку, оцінювали мої знання та поверхнево ставилися до мого світогляду; однокашникам..., всім без винятку.
Я пишаюся Київським Вищим Військово-морським політичним училищем і сподіваюся, що Батьківщина пам’ятатиме тих, хто творив, творить і творитиме історію…
На жаль, вийшло дуже коротко і трохи суб’єктивно… Живемо в епоху змін, занадто швидкоплинних… Яких? Час покаже…
Р.S. На сьогодні в українських силових структурах гуманітарна складова навчально – виховного процесу модернізована та постійно удосконалюється, на чолі якої, як і у минулі часи, стоять випускники Київського Вищого Військово-морського політичного училища!
З ЮВІЛЕЄМ ТЕБЕ АЛЬМА – МАТЕР!!!
