КОРСУНЬ – ПОЧАТОК ЕКСКУРСІЇ

18 грудня 2024 року літературний десант Київського військово – історичного товариства (КВІТ) та Асоціації Військово-морських сил України прибув до м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області з метою проведення історико - географічної експедиції «Україна – морська держава».
І вже після теплої зустрічі у міського голови делегація вирушила до Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, який було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року №79 «Про державний історико-культурний заповідник у м. Корсуні-Шевченківському» на базі музею історії Корсунь-Шевченківської битви з метою збереження і раціонального використання пам’яток історії, культури та природи.


Відповідно до Указу Президента України від 14 травня 2008 №437/2008 «Про надання статусу національного деяким закладам культури» заповіднику надано статус Національний.


Об’єкти заповідника розташовані на території Корсунь-Шевченківського району, у м. Корсуні-Шевченківському та Звенигородського районах, в смт. Стеблеві та с. Квітках.
Заповідник об’єднує 5 музейних установ: музей історії Корсунь-Шевченківської битви, історичний музей, художня галерея, меморіальний музей К.Г. Стеценка та літературно-меморіальний музей І.С. Нечуя-Левицького.
Директор заповідника - Степенькіна Парасковія Яківна.


І перша локація заповідника – історичний музей.
Музей було відкрито 29 серпня 1981 року як відділ Музею історії Корсунь-Шевченківської битви. З 1994 року заклад працює на правах науково-дослідного відділу Корсунь-Шевченковского державного історико-культурного заповідника.
Експозиція музею містить велику археологічну колекцію: речі трипільців, кіммерійців, скіфів, слов’ян періоду Русі-України, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, серед яких вирізняються речі з кіммерійських і скіфських поховань, слов’янські прикраси, польська гармата, обладунки і озброєння поляків, українців та московських стрільців. Також експонуються речі з князівського палацу найясніших князів Лопухіних-Демидових.
У музеї створені дві діорами: «Антикріпосницьке повстання 1855 року на Корсунщині» (1984; автори – київські художники К. Тишковець і М. Карпушевський) і «Корсунська битва 1648 року» (автори – київські художники С. Гончаренко, Ю. Саницький, О. Сіренко).
Експонується піаніно фортепіанної майстерні К. Сука ХІХ століття.
У музеї відтворено інтер’єр української селянської хати кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Виставкові зали історичного музею наповнені богатим етнографічним матеріалом міського житла корсунців середини 1980-х років.
Окремі розділи експозиції розповідають про колективізацію і Голодомор, про участь корсунців у Першій і Другій світових війнах, Українській революції 1917-1921 років і в російсько-українській війні.
Унікальними є колекція «Кобзарів» Т. Шевченка, особисті речі кобзаря О. Чуприни, хореографа і кінопродюсера української діаспори В. Авраменка, світлини членів родини В. Шевченка, троюрідного брата Т. Шевченка.
Завідувач музею – Станіслав Степенькін, кандидат історичних наук.


І про все це історикам – пошуковцям повідала Тетяна Юріївна Полякова, завідувачка мілітарного музею Заповідника.


Знайомство з історією тисячорічного славетного краю відбулося. Від господарів гостям незабутні враження, в якості «алаверди» - книга від авторського колективу.


Йдемо далі… Експедиція продовжується…