ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО

У Запорізькому національному університеті відбулася конференція по Звичаєвому праву

У п’ятницю 13 листопада 2015 року у стінах Запорізького національного університету відбувся комплекс науково-практичних і просвітніх заходів патріотичного характеру на тему: «Патріотичне виховання у продовж життя: звичаї як джерело права України від Запорозької Січі до сьогодення».


Організаторами заходу виступили Запорізька обласна державна адміністрація, Юридичний факультет Запорізького національного університету, та ВГО «Всеукраїнська федерація «Спас».


Звичаєве пра́во — система правил, як правило, неписаних і частково санкціонованих верховною владою правил у певному суспільстві
В Україні існувало з найдавніших часів. Зі зміцненням державної влади звичаєве право поступово оформлюється в писаних збірниках: «Руська правда», «Литовський статут», «Права, по которым судится малороссийский народ» тощо. Показовими у цьому плані були неписані «права і звичаї» Війська Запорізького. Офіційно не санкціоновані державною владою, вони, проте, регулювали фактично все внутріш¬нє життя січовиків. Іноді звичаєвому праву надавалася сила закону. Судді посилалися на його норми тоді, коли в чинних юридичних актах «чогось не доставало».
Військовий характер лицарського ремесла зумовлював створення специфічних норм взаємовідносин у середовищі січового товариства. Запорозька Січ, постійно перебуваючи в умовах ворожого оточення, могла вижити тільки за умов, щоб її не роздирали внутрішні суперечки. Тому правові норми, вироблені запорожцями, були спрямовані на встановлення певного компромісу між різними представниками козацького товариства. Звичаєві норми в Січі були простими, зрозумілими і справедливими, що дозволяло козакам вирішувати протиріччя ще на самому початку їх виникнення. Козацьке звичаєве право стало запорукою існування козацьких громад.
База козацького звичаєвого права закладалася у XV — середині XVII ст. Основою козацького права були суспільні відносини, які склалися у спільноті запорожців, а юридичними джерелами — трансформовані норми давньоруського права, українського звичаєвого права і литовсько-руського права, пристосовані до конкретних історичних умов. Козацьке право визначається не лише як звичаєве, а й національне. Воно майже не зазнало впливу права польського, російського, татарського.
До характерних рис козацького права можна віднести його суворість. Запорожці поблажливо ставилися до минулого осіб, які прагнули записатися в козаки, але за порушення запорозьких порядків встановлювали суворі покарання: смертну кару, тілесні покарання, вигнання злочинців за межі Запорозьких Вольностей. Та незважаючи на суворість, а інколи нещадність, в нормах звичаєвого козацького права була «чесність велика».
Особливістю козацького права було утвердження свободи від феодальних повинностей та податків. Козацьке звичаєве право не визнавало кріпосної залежності між людьми. Його матеріальною основою стали специфічні суспільно-економічні відносини, що склалися в Запорозькій Січі.
Козацьке звичаєве право почалося застосовуватись у Запорозькій Січі, а згодом на Лівобережній та Правобережній Україні. На нормах козацького звичаєвого права базувалася діяльність військово-адміністративних та судових органів, суспільного і приватного життя. Козацьке право було складовою частиною тогочасної правової системи і застосовувалося поряд з військово-правовими актами адміністрації Гетьманщини.


Станові ознаки українського козацтва формувалися протягом майже цілого століття (з 70-х років XVI до середини XVII ст.). їх правові засади дістали втілення у «козацьких вольностях», які надавалися тим, хто перебував на державній службі. Права і привілеї мали визначати місце козацтва в усіх сферах суспільних відносин. Водночас влада вбачала в козаках суто військовий контингент і намагалися витримувати цей статус в юридичних нормах законодавства. Але регулятором взаємовідносин серед козацтва постало право, основні засади якого було вироблено в запорозькій громаді.
В локальних формах звичаєве право продовжує функціонувати й нині, але великого практичного значення не має.
Подібна конференція у Запорізькому національному університеті проходить не вперше, і щороку організатори творче підходять до цієї важливої події.


Не став винятком і 2015 рік, так як для учасників та гостей заходу організатори підготували:
- підведення підсумків, виявлення та нагородження переможців конкурсу малюнків вихованців дитячих садків на тему: «Звичаї українського народу»;
- театралізовані вистави вихованців дитячих садків на тему: «Звичаї українського народу»; конкурс презентацій учнів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл міста Запоріжжя на тему: «Звичаї та традиції українського народу»;
- конкурс есе учнів старших класів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл міста Запоріжжя на тему: «Звичаї та традиції українського народу»;
- міжнародна науково-практична конференція на тему «Звичаї як джерело права: від Запорозької Січі до сьогодення».


Дуже приємно, що до такого важливого для нашої країни питання, як законотворення, долучаються найменші представники нашого народу, які, ми впевнені, завдяки такій діяльності, стануть світлим майбутнім для України!

Матеріал надав Віце - президент Всеукраїнської федерації «СПАС» Кошовий отаман Запорозького Війська Низового «Запорозька Січ» Костянтин Рижов.