ЩЕДРИЙ ВЕЧІР НА СУМЩИНІ
Козачата довго готувалися до Меланки. Разом із Ліною Миколаївною – берегинею козачат та своїми батьками прочитали та обговорили багато цікавих книжок. Довідалися, що ще за сивої давнини напередодні Нового року (13 січня) діти, молодь і дорослі ходили вулицями села чи міста, співали під вікнами різдвяні пісні, заходили до осель, вітали всіх з Новим роком, бажаючи їм щастя, здоров’я та щедрого врожаю. Розчулені і вражені господарі щедро винагороджували їх грішми та ласощами.
Не даремно Новорічний вечір називався щедрим. Нерідко щедрувальників запрошували до столу, на якому були пироги з сиром, м’ясом та іншою начинкою, гречані млинці, вареники зі сметаною, книші, ковбаси, ковбик, смачна кутя, а у заможних шанувальників українських традицій – обрядовий хліб, смажене порося тощо.
Дізналися також козачата й про багато інших чар. Так наприклад, люди вважали, що в ніч перед Днем Святого Василя могли відбуватися різні чудеса і казкові перетворення. За їх віруванням опівночі «відкривається небо», і тоді у самого Бога можна просити всього, чого забажається. Навіть вода у річках і колодязях може на деякий час перетворитися у солодкий напій чи гарне вино. Особливо обдаровані люди можуть побачити блукаючі вогники, які вказують шлях до місця захованих скарбів.
13 січня козачата завітали до депутатської зали міста, де хвацько щедрували й розважали сумських обранців. Під їх аплодисменти вони розіграли театралізовану виставу, яка була насичена традиційними обрядовими піснями. Козак, Меланка, чорт та козеня завзято виконували свої ролі, чим дуже порадували депутатів і працівників телебачення та преси.
Депутатам так сподобався дитячий козацький гурт, що вони стояли й аплодували під час всієї вистави. Плата за частинку свята, яку принесли з собою козачата була дуже щедрою. Кожна дитина отримала солодкий дарунок, а коли зраділі козача пробігли депутатськими рядами з мішечками, накидали в них немало грошей. Таким чином міський голова Олександр Лисенко зробив свій незамінний внесок у розвиток і популяризацію дитячої козацької чоти КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 25 (директор Лідія Голуб).
Подякувавши «господарям», козачата попрощалися, адже їх вже чекали в інших місцях. Скільки б разів діти не розігрували святкове дійство, воно їх з кожним разом захоплювало ще більше, від чого вони по новому переживали виставу, імпровізувати, весело сміялися, аплодували, бадьоро співали Різдвяні й величальні пісні, щедрували, запрошували звеселених задоволених господарів до танцю.
А ще діти чи не найбільше люблять це свято, бо за гарне щедрування щасливі люди охоче обдаровують їх солодощами і грошима. Та найголовніше, що це діти роблять дружно – усією свою є дитячою козацькою родиною разом з батьками – козацьким гуртом.
Прес-центр МГО «Козацтво Запорозьке», 095-645-92-72.
