БУДУЄМО ХРАМ РАЗОМ

З сивої давнини люди будували храми на землі. Храм – слово, що походить від старослов’янського хором, палац. Храм – загальновживаний термін на означення споруд, в яких правиться релігійний культ. У християн – це собор, церква, костьол, кірха, каплиця, це модель Всесвіту, орієнтована на сторони світу.
Побудова нового храму для християнина велика радість і втіха. Разом з тим це є і служіння Богові, отже справа свята, яка вимагає з нашого боку особливої уваги і душевного настрою. Тільки за умови чистоти наших намірів і почуттів справа наша може бути благовгодною Богу, і лише охороняючи себе від всяких помислів, намірів і дій, що шкодять християнському настрою духа, ми можемо надіятися на благословення Боже і Божу допомогу на початку цієї святої справи.
Особливу увагу прихожани, що будують храм, повинні звернути на збереження дружелюбності, злагоди і миру між собою. Бог наш є Бог любові та миру.
Тому з ініціативи громади та з метою забезпечення духовної підтримки громадян нашого міста – здійснення православних релігійних обрядів – було прийняте рішення про облаштування місця спільної молитви та побудови Храму Успіння Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського патріархату за адресою: м. Суми, вул. Пришибська (біля вул. Прокоф’єва та вул. Кринична).



Успіння Богородиці – дуже велике східнохристиянське свято, день смерті Діви Марії, Богородиці, матері Спасителя Ісуса Христа. В Україні Успіння Пресвятої Богородиці православна церква відмічає 28 серпня. Свято називається Успінням ("засинанням"), тому що Божа Мати померла тихо, немовби заснула.
Пресвята Матір Божа після Вознесіння Ісуса Христа жила на землі ще декілька років. Вона стала для всіх учнів Христових спільною Матір’ю. Вони разом з Нею молились і з великою радістю та утіхою слухали її повчальні бесіди про Спасителя. Коли віра християнська поширилася в інших країнах, то багато християн приходили з далеких країн побачити і послухати Її.
Живучи у Єрусалимі, Матір Божа любила відвідувати ті місця, де часто бував Спаситель, де Він постраждав, помер, воскрес і вознісся на небо. Вона молилася на цих місцях: плакала, згадуючи про страждання Спасителя, і раділа на місцях воскресіння і вознесіння Його. Вона часто молилась і про те, щоб Христос швидше узяв Її до Себе на небо.


Одного разу, коли Пресвята Марія молилася на горі Елеонській, з`явився Їй архангел Гавриїл з райською фініковою гілкою у руках і сказав Їй радісну звістку, що через три дні скінчиться Її земне життя, і Господь візьме Її до Себе.


Пресвята Богоматір невимовно зраділа цій звістці. Вона розповіла про неї названому сину Своєму, Іоанові, і стала готуватися до Своєї кончини. Інших апостолів на той час не було в Єрусалимі, вони розійшлися по інших країнах проповідувати про Спасителя. Богоматір жадала попрощатися з ними. І ось Господь чудесним способом зібрав до Неї всіх апостолів, крім Фоми, перенісши їх Своєю всемогутньою силою. Біль пройняв їх, коли вони дізналися для чого Бог зібрав їх: вони мали втратити спільну Матір свою. Але Божа Матір утішала їх, обіцяючи не залишати їх і всіх християн і після Своєї смерті, завжди молитися про них. Потім Вона усіх їх благословила.
У годину кончини незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Божа Матір; Сам Господь Ісус Христос, в оточенні ангелів, явився і прийняв Її пречисту душу.


Апостоли поховали пречисте тіло Божої Матері згідно з Її бажанням у саду Гефсиманському, в печері, де спочивали тіла Її батьків і праведного Йосифа. Під час поховання сталося багато чудес. Від доторкання до гробу Божої Матері сліпі прозрівали, біси виганялись, і всяка хвороба зцілялася. Безліч людей супроводжували Її пречисте тіло.
Через три дні після поховання Божої Матері прибув у Єрусалим апостол Фома, який був відсутнім. Він дуже засмутився тим, що не попрощався з Божою Матір’ю, і всією душею жадав поклонитися Її пречистому тілу.
Апостоли, зглянувшись над ним, вирішили піти і відвалити камінь від могильної печери, щоб дати йому можливість попрощатися з тілом Божої Матері. Та коли відкрили печеру, то не знайшли в ній пресвятого Її тіла, а лише пелени. Здивовані апостоли повернулись усі разом у дім і молилися Богу, щоб Він відкрив їм, що стало з тілом Божої Матері.
Увечері, після завершення трапези, під час молитви вони почули ангельський спів. Подивившись угору, апостоли побачили в повітрі Божу Матір, оточену ангелами, в сяйві небесної слави.
Божа Мати сказала апостолам: "Радійте! Я з вами повсякчасно; і завжди буду молитовницею вашою перед Богом". Апостоли в радості вигукнули: "Пресвята Богородице, допомагай нам!"
Так Господь Ісус Христос прославив Свою Пресвяту Матір; Він воскресив Її і взяв до Себе з пресвятим тілом Її і поставив Її вище за всіх ангелів Своїх.


Три роки виборювали представники Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату у влади місце під церкву і нарешті, 26 вересня 2012 року, на сесії міської ради було надано землю в постійне користування для будівництва Храму.
В червні 2013 року Правлячим Архієреєм Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату Преосвященнійшим Мефодієм Єпископом Сумським і Охтирським відбулося освячення Хреста на місці будівництва майбутнього Храму.


Сьогодні для початку будівництва потрібно обладнати будівельний майданчик, будівельний паркан, битовку для будівельників. Ну і вже можно буде звозити матеріали.



В той час, коли в світі вирує зло, для Українського народу є лише одне затишне місце, де цього негативу немає. Це Божий Храм! Як гучно звучить це слово. Лише одне слово, але як багато в ньому сказано, воно наповнене неймовірною енергетикою, любов’ю та величчю.
Як часто ми відвідуємо його, щоб помолитись, збагатитись душевно, відчути спокій в душі та серці. Тому що, це дім Божий.
Зараз в багатьох районах нашого міста взагалі немає храмів. Це буде не тільки історична пам’ятка, що буде милувати око жителів та гостей нашого міста, а ще і дім, який з радістю прийматиме всіх людей, що потребують допомоги та поради, своїм затишним оточенням він зігріватиме всіх відвідувачів, даватиме сили та натхнення.
В наш час все змінюється – в людях відновлюється віра. Ми хочемо радувати людей, дарувати їм надію, віру, тому ми і прагнемо збудувати Храм, приміщення для недільної школи, безкоштовну їдальню.
Нарешті вже є місце, якому б так пасувала велич Храму, але на його будівництво потрібна значна кількість грошей. Без благодійної допомоги неможливо обійтися. Просимо вас надати посильну фінансову допомогу на будівництво Храму.
Щиро віримо і сподіваємося, що ви не залишитися байдужими до побудови Божого дому – побудови величі та краси. Заздалегідь, ми щиро вам вдячні. Нехай Господь благословить вас і ваші родини!
З повагою, настоятель Парафії Успіння Пресвятої Богородиці ієрей Олексій Нікіфоров.

ДЛЯ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ:

- картка Приват банка для громадян України - 5211 5374 4775 6946ГРН - Нікіфоров Олексій Олександрович.
- для громадян США, Канади - 5168 7420 2319 6789 USD Нікіфоров Олексій Олександрович.
- для громадян Європи - 168 7420 2338 1878 EUR Нікіфоров Олексій Олександрович.
- для юридичних осіб - р/р № 26007101336913 в АТ «ОТП Банк» МФО 300528 код 33218977 Парафія Успіння Пресвятої Богородиці (але на цей рахунок невеликі суми краще не пересилати, бо банк забирає за обслуговвання 250,00 грн.)


Знаємо з історії, роздори затримували святу справу і храми довго стояли недобудованими, своїм сумним виглядом, як живим докором, показуючи внутрішні розлади парафіяльної спільноти.
Так нехай буде віддалена від нас, браття, всяка чванливість, всяке суперництво, всі незгоди і суперечки. Нехай прийме Господь милостиво наш труд, послух і святу милостиню, та воздасть нам по молитві і по справах та сподобить всіх нас бачити початок і закінчення нашого великого храму і радіти радістю в Господі при його освяченні.

Настоятель Парафії Успіння Пресвятої Богородиці ієрей Олексій Нікіфоров.