ЮВІЛЕЙ СОБОРНОСТІ – КОЗАЦЬКІ ВІТАННЯ
З часу створення і до сьогодні козацький клас КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 25, м. Суми є зразково-показовим дитячим структурним підрозділом Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке».
Впродовж восьми років його очолює вчитель вищої категорії, вчитель-методист Ліна Крівшенко, котра багато часу приділяє вихованню в козачат любові до Батьківщини, українського народу, державної мови. Наполегливо прививає у майбутніх захисників Вітчизни обов'язок берегти і зміцнювати рідну державу, ніколи не забувати про сумний досвід минулого, з оптимізмом дивитись у майбутнє, гарно навчатися, з дитячих років відроджувати красу довкілля й на дієвому рівні звеличувати й славити рідне козацьке місто Суми. До виховної роботи з козачатами Ліна Миколаївна долучає козаків Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке», батьків, воїнів Збройних Сил України та інших мешканців міста з активною громадською позицією. Завжди домагається, щоб кожен виховний козацький захід був насиченим цікавим і сприйнятливим для дітей патріотичним змістом, а також затребуваним суспільством. Не винятком став і захід з відзначення 100-ї річниці з дня проголошення соборності України.
22 січня маленькі патріоти 2-В козацького класу виступили перед учнями 1-Б, 1-В і 3-А класів з літературно-музичною композицією «Україна – соборна держава» у залі рекреації рідної школи. Ліна Миколаївна розповіла дітям про те, що святкова зустріч присвячена нашій Батьківщині, країні, у який ми живемо. Україна – це квітучий край з рутою-м’ятою та барвінком. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня та калина біля хати.
Відзначення Дня соборності держави розпочалося виконанням Гімну України. Козачатам підспівували учні перших та третього класу. Це та хвилююча мить, з якої розпочинається кожен навчальний день учнів козацького класу. Для них Гімн України – одна з найкращих пісень, адже в йдеться і про них – дітей козацького роду.
Єгор Герасименко, Артем Варуха, Дмитро Рогожний, Михайло Кондратюк декламували: «Це – соборна моя Україна! Тут гори Карпати, степи і ліси. Ґрунти чорноземні, джерела цілющі, озера блакитні та клімат м’який. Козацька слава повік невмируща та шлях до свободи завжди нелегкий. Батьківщино, Вітчизно, країно моя! Де б в житті я не був, ти завжди біля мене, зі мною. Ти – це сонце барвисте, це – ліс, це поля. Я пишаюсь твоєю красою! Ти - вишневий садок, біля хати червона калина. Ти – це спів солов’я навесні у гаю, ти це пам’ять віків, Батьківщина моя, Україна!». Їхні декламування продовжує Ліна Крівшенко: Україна... Скільки у цьому слові любові, тепла, ніжності. Україна – це безкраї простори, мальовнича природа, золоті ниви пшениці, ліси, моря, та ріки. Україна – це квітучі сади, стежина до хати, шепіт вітру і шелест дощу, спів птахів і рожева мальва під вікном. Україна – це росяні світанки, зоряне небо. Краса нашого краю вражає, захоплює, чарує».
У виконанні дитячого козацького ансамблю звучала пісня «За славу і за волю», яка викликала шквал учнівських емоційних сплесків і схвальних вигуків.
Біля карти України Уляна і Марія Тімохіни виразно та гучно декламують: «Чарівна і прекрасна наша Україна. А скільки ж в неї міст! Мов дивна мапа олівці. Червоний – місто Чернівці. Оранжевий - Одеса-мама, хоч кольорів там ціла гамма. Нас кличе жовтий без утоми до себе в гості у Житомир. Як на ланах зелене збіжжя, зелене місто Запоріжжя. А старовинний Борислав блакитну назву нам прислав. Всі кольори запам’ятати поможуть вам міста малята!
І знову Ліна Миколаївна: «На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність. Ідея єдності нашої держави була однією з найзаповітніших мрій українців. 22 січня 1919 року в Києві було урочисто проголошено Універсал соборності, в якому говорилось про те, що однині воєдино об’єднаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західна та Східна. Тепер є єдина, незалежна Українська республіка. Слово соборність включає у себе єдність і згуртованість. І от 22 січня ми відзначаємо День соборності України. Це надзвичайно важлива дата в історії нашої держави. Україна – одна з найбільших Європейських держав, її площа – 604 тисячі квадратних кілометрів, на ній проживає понад 110 національностей, і всі є громадянами України, які творять сьогодення своєї країни».
Поліна Акіменко, Тимофій Толстенков і Георгій Калітай урочисто виголошують: «Соборна Україна нині незалежна, як квітка синьо-жовта розцвіла. І не згубилася людська любов безмежна до України - неньки та її буття, що упродовж віків нам мрію дарувала і снагу йти до вільного життя. Буває часом сліпну від краси, спинюсь, не тямлю, що воно за диво, оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо. Усе, є – дорога, явори усе моє – все зветься Україна! Не вір у те щастя, що десь в чужині, хоч і зове, і кличе, на світі є Україна одна – там журавлі курличуть. Я україночка від роду, Землі цієї я краплинка. Я – доля рідного народу, його дитина – українка».
Варто знати, що ніщо так не єднає людей, як пісня. Українська пісня вливає в наші серця ніжність та любов, проростає в них паростками добра і краси. Українську культуру важко уявити без гуморесок, які розповіли Артем Горенко, Кіріл Драган та Тимофій Леоненко.
Поліна Мажуга декламує: «Водограй, полів розмай, зелен гай, ліщина все це рідний, любий край – Наша Батьківщина. Пам’ятай, не забувай батьківську стежину, прикрашай, шануй свій край, дім свій – Україну». Софія Бондаренко починає декламувати: «Я – одна з улюблених рослин-символів України - Калина. Символ кохання, краси, щастя. Навесні я вкриваюся білим цвітом, а восени палахкочу гронами червоних плодів. Зацвітає калина, зеленіє ліщина, степом котиться диво-луна. То моя Україна, то моя Батьківщина, що, як мама і тато - одна».
У виконанні дитячого козацького ансамблю звучить пісня «Червона калина».
Ліна Крівшенко наголошує, що доля України у дитячих руках, у руках зростаючих козачат, в руках усіх молодих громадян Вітчизни. Від усіх нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. Ілона Алексенко, Кіра Казбан, Михайло Кондратюк починають декламувати: «Любіть прекрасну Україну, цінуйте мову солов’їну, шануйте маму завжди, тата! працюйте, щоб жилось багато! Ще посадіть вербу, калину, оберігайте Україну. Ми маємо розуміти, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки. Україно, соборна державо, сонцесяйна колиско моя! Ні, не вмерла і не вмре твоя слава, завойована в чесних боях. Я вірю, що дух твій ніколи не згасне. Ти совість народу, незгасна зоря, живи й процвітай, Україно моя, для миру, для щастя, любові й добра».
У виконанні дитячого козацького ансамблю звучить українська дитяча пісня «Україно – краю».
Ілона Алексенко, Кіра Казбан, Антон Зінченко виголошують: «Молюсь за тебе, Україно, молюсь за тебе кожен час, бо ти у нас одна – єдина, писав в своїх віршах Тарас. Молюсь, – казав він, щоб у тебе не було між людьми війни, щоб завжди було небо чисте на нашій стомленій землі, щоб завше у садку смерека весняним квітом під вікном цвіла і прилітали з вірою лелеки, щоб гомін хвиль послухати Дніпра».
Свято підійшло до кінця. На завершення урочистого дійства лунає пісня «Нам є що захищати» у виконанні дитячого козацького ансамблю.
А для учнів козацького класу урочистості з нагоди Дня соборності України тільки розпочиналися. Вони стали активними учасниками мітингу, покладання квітів до підніжжя пам’ятника Т.Г. Шевченку. Вихованці дитячих козацьких громад Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» були єдиними, хто у визначний для держави день вітав мешканців м. Суми хоровими декламуваннями і патріотичними піснями з нагоди Дня соборності України.
Під час святкування 100-річчя з Дня соборності України усі козачата виявили активну громадську позицію і дієвий патріотизм.
Матеріал надав генерал-командор Віктор Лях, отаман Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке».
