КУРГАН СЛАВИ ТА МИРУ
На кургані миру та слави біля ІКК «Запорозький дуб», 21 червня, як вимагає старовинне звичаєве право та традиції українського козацтва, біля святих для кожного козака місць, де знаходиться сакральний дух героїв - пращурів, де Божа енергія надає сили добрим людям, де минуле захищає правду і справедливість — на скіфському стані о. Хортиці, зібралися представники потужних козацьких організацій: Міжнародного союзу козаків «Запорозька січ», Запорозького війська низового «Запорозька Січ», Міжнародної федерації «Спас», козацького батальйону «Січеслав», який на початку військових подій формувався в Запоріжжі, полку «Азов», який теж починав формуватися на запорізькій землі, у Бердянську та багатьох патріотичних організацій міста і області.
Митці привітали бійців полка «Азов», котрі спеціально прибули на Святу Хортицю поклонитися могилам наших предків. Під звуки козацьких тулумбасів з палаючими факелами в руках воїни цілували найдорожчий предмет козацька - шаблю тих далеких часів, коли слова перемога і козак були майже синонімами.
Бійці «Азову» в знак вдячності за допомогу подарували федерації «Спас» картину, на якій зображений козак і сучасний воїн, тим самим підкреслюючи духовний зв'язок захисників України всіх часів.
На козацькому колі була підтримана традиція приходити до Кургану Слави та Миру не тільки на урочисті події, а і мандруючи різними шляхами Світу та України, приносити частичку тих земель, де бували козаки.
Про це говорили президент міжнародної федерації «Спас» Притула О.Л., кошовий отаман ЗВН «Запорозька Січ» Рижов К.А., заступник Верховного Отамана України голова Запорозької координаційної ради облдержадміністрації Сухінін Д.В, начальник управління внутрішньої політики Зубченко А.С., голова ради отаманів МСК «Запорозька січ» Лютий В.М., екс-командир батальону «Січеслав» полковник Борщевич О.С.
У виступах багатьох лунали думки про свободну, культурну та економічно розвинену Державу; про необхідність цілеспрямованої виховної роботи; створення потужної професійної армії та європейське братерство.
Учасники московсько-української війни, що зараз знаходяться у козацьких навчальних таборах федерації «Спас», зобов’язалися не тільки вивчити необхідний для них курс, а й у себе вдома працювати з молоддю.
На Колі також було зазначено, що земля з різних областей нашої держави та інших країн повинні зближувати і об’єднувати людей, бути запорукою спокою та злагоди в суспільстві у важкі часи війни з московією, анексії Криму, розгулу тероризму.
До кургану в цей день була додана ще одна частичка української землі — Криму.
Досипав її Дмитро Сухінін, котрий зберігав її ще за часи військової служби на кордоні. Він підкреслив, що анексії були й раніше в історії людства, але кожного разу не давали загарбникам шансів на успіх, тому і в наші дні Європа та держави цивілізованого світу підтримують Україну, засуджуючи російського агресора - загарбника.
Ці слова особливо актуальні на передодні Дня трагедії народів - 22 червня 1941 року, коли гітлеровські нацисти продовжили Другу Світову війну вже на нашій землі.
Курган Миру та Слави необхідний як нашому поколінню, так і нащадками - як запорука сталого розвитку взаємин на засадах гуманізму та братерства.
Слава Україні! Слава Запорозькому козацтву!
Матеріал надав Віце - президент Всеукраїнської федерації «СПАС» Кошовий отаман Запорозького Війська Низового «Запорозька Січ» Костянтин Рижов
Корегування - А.В. Вовк – член Національної спілки журналістів України, гвардії п/полковник запасу
