НАГОРОДИ БОЙОВИМ БДЖІЛКАМ
11 березня 2017 року, напередодні святкування Дня добровольця України, представники громадських організацій «Таланти Сумщини» та «Сумське морське зібрання» відвідали Роменську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів № 8.
В стінах школи відбулася зустріч керівників волонтерських підрозділів району, які були до свята 8 Березня нагороджені відзнаками громадських об’єднань України.
Так, господиня заходу – директор школи і керівник волонтерської групи Ірина Головач була нагороджена орденом Спілки бійців та волонтерів АТО «Сила України» «За волонтерську діяльність». До речі, Ірина Володимирівна стала вже четвертим кавалером цього ордену і першою нагородженою жінкою на Сумщині.
Знаком народної пошани «Волонтер України» від ГО «Країна» було нагороджено Панченка Петра та Сергія Крикуна.
Прекрасна половинка волонтерської групи Ірини Головач була нагороджена медаллю ГО «Країна» «За відродження України».
На зустріч завітав і міський голова Сергій Салатун. З перших кроків по навчальному закладу гості опинилися посередні музею «Україна – держава нескорених», де ветерани війни з московією Олег Литвиненко та Яценко Сергій знайшли себе на світлинах.
Світлини та експонати, серед яких є і частини ракет «Град», розірвані гільзи від зенітних та артилерійських установок, обереги, предмети військового побуту, гільзи від кулеметів… розповідають про героїчні і трагічні сторінки фронтових буднів наших захисників.
Емоції були різні… від суму за Сходом до радощів від світлин, на яких наші хлопці впевнені і ще не скалічені залізом запаребрекових «братів».
І як на згадку про зустріч, волонтерську організацію Ірини Головач було нагороджено Почесною грамотою «Сумського морського зібрання», яка буде розповідати дітлахам та гостям про візит моряків.
Потім гості перейшли до конференс – зали, де вже ближче познайомилися з «бойовим бджілками» Роменщини, переглянувши фільм, знятий Олександром Білоцерківським «Волонтери - ангели добра».
Майже по родинному згадували своїх ангелів воїни – ветерани: перші зустрічі, передачі і дарунки на фронт, пироги, салати, зрази та інші домашні смаколики, білизну, шкарпетки... Особливо тепло згадували про дитячі «привіти»... І говорили, говорили, говорили… А у мене було лише одне відчуття – наче б то я в гостях у родинному колі.
Також медаллю «За відродження України» було нагороджено і прибулих колег – волонтерів: Олександра Дяченка і Віталія Позняка.
Окремо згадували і закордонну допомогу українців. Був проведений відеозв’язок з американським містом Рочестер, під час якого присутні поспілкувалися з волонтерами – родиною Вовковинських, яка, не зважаючи свої ПРОБЛЕМИ, не змогла стояти осторонь, коли в Україну прийшла війна.
Ігоря та його маму - Світлану за постійну підтримку Збройних Сил України також нагороджено медалями «За відродження України».
Але про історію родини треба розповісти окремо.
Ігор Вовковинський народився 18 вересня 1982 року в місті Бар, Вінницької області. Ігор відомий своїм великим зростом - 234 сантиметри та занесений до Книги рекордів Гіннеса.
У 1989 році Ігоря з мамою погнала за океан велика біда - Ігорю, котрий мав захворювання гіпофізу, потрібне було лікування за кордоном.
Ще в шість місяців мати помітила, що її син почав дуже швидко рости. Вітчизняні ескулапи, яким показували дитину, нічим не могли зарадити. Тоді й довелося змінити рідну Вінниччину, спочатку на Київ, де лікарі так і не наважилися зробити необхідну операцію, а потім на місто Рочестер (штат Міннесота), де хлопцю пообіцяли допомогти.
Після лікування в США зріст Ігоря справді зупинився, але нажаль хвороба не відпустила.
Родина Вовковинських так і залишилася в США, де Ігор закінчив Рочестерський технічний колледж і здобув фах комп’ютерника.
Під час спілкування Ігор повідомив, що хоча він і виїхав з України у сім років, американцем він так і не став, і паспорт у нього громадянина України.
У США, як і на Батьківщині, куди приїздить кожні два роки, хлопець відчуває певний дискомфорт у громадських місцях та транспорті. Величезною проблемою є також одяг і взуття - їх доводиться шити на спецзамовлення. Ігор уже звик до того, що на вулиці стає центром уваги, і каже, що навчився сприймати це спокійно...
Світова слава прийшла після того, коли Ігор виносив Злату Огневич на сцену під час виступу на конкурсі Євробачення 2013 року.
Спілкування пройшло в дуже теплій і дружній атмосфері. Закордонним друзям за безцінну допомогу подякували наші хлопці, котрі отримували на фронті дарунки від них. Під час заходу жіночкам – волонтерам вручили подарунки від Світлани Вовковинської до 8 Березня.
Ми також не залишилися без уваги, отримавши дарунки, що приготували учні своїми руками.
Заключною частиною зустрічі стала дегустація смаколиків, що вже більше двох років виготовляють члени «Жіночої волонтерської сотні» Ромен.
Зустріч була зворушливою і по-домашньому затишною, бо зібралися справжні друзі, об'єднані спільною метою - допомога Українській армії.
Але час швидко спливає і ми вже збиралися до дому. По дорозі хлопці ділилися спогадами про війну та враженнями від зустрічі. Я більше мовчав… Зробили ще одну зупинку, віддавши шану Великому українцю, котрий на всі віки залишається символом боротьби Українського народу за свою честь, гідність та незалежність, котрий став прикладом незламності волі та сили духу нескореного Воїна.
День українського добровольця - саме молоде свято, що відзначається в Україні 14 березня.
День установлений з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Доброволець вступає в армію з власного бажання, добровільно, з власної волі береться за виконання будь - яких обов'язків, роботи… - волонтер. Так і виходить, що Доброволець = Волонтер. І один без одного не зможе.
Вже незабаром День українського добровольця стане однією з основ, на якій будуть зростати і гартуватися нові покоління вільних українців. І кращі з них стануть Лицарями Держави, передаючи пам’ять про єдину родину добровольців та волонтерів України!!!
Матеріал підготовив А.В. Вовк – член Національної спілки журналістів України гвардії п/полковник запасу.
