ДАНИНА ШАНИ
29 квітня 1918 року Чорноморський флот за наказом командуючого підняв українські прапори. Ця подія стала результатом довгої та складної боротьби моряків-українців.
29 квітня в Києві на площі Лесі Українки та Майдані незалежності відбулися урочисті підняття прапорів Військово-морських сил України з нагоди 100-річчя створення Українського військово-морського флоту.
Захід організовано Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Командування ВМС ЗСУ, громадських організацій «Асоціація ветеранів Військово-Морських Сил України», «Асоціація комбатантів України» та «Об’єднані війною 90 батальйон».
У заході взяли участь представники особового складу та ветеранів Військово-морських сил Збройних сил України, громадськості.
Історична довідка
Із кінця XVIII століття Північне Причорномор’я перебувало у складі Російської імперії. На території України базувався Чорноморський флот, а моряки-українці складали 2/3 його особового складу.
У травні 1917 року Перший Всеукраїнський військовий з’їзд визнав необхідність повної українізації Чорноморського флоту.
12 липня 1917 есмінець «Завидний» став першим кораблем, над яким було піднято синьо-жовтий прапор.
25 (12) листопада у зв’язку з проголошенням ІІІ Універсалом Української Народної Республіки, багато кораблів підняли українські прапори, а в Севастополі відбувся парад за участю військових.
Про перехід на бік української влади заявили команди крейсера «Пам’ять Меркурія» та лінкора-дредноута «Воля» – найпотужнішого корабля Чорноморського флоту.
У грудні 1917 року більшовикам вдалося захопити владу на Чорноморському флоті. Задля закріплення свого режиму вони вдалися до масового терору. За різними оцінками, тільки 23-24 лютого 1919 року в Севастополі було вбито понад 600 морських та сухопутних офіцерів, членів їх родин, жителів міста.
23 лютого більшовики стратили лідера кримськотатарського руху Номана Челебіджихана.
У 20-х числах квітня 1918 Кримська група військ УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Крим від більшовиків: 22 квітня українські війська зайняли Джанкой, 24 квітня – Сімферополь, 25 квітня – Бахчисарай.
29 квітня кораблі Чорноморського флоту перейшли під юрисдикцію Української Народної Республіки. Після довгих переговорів контр-адмірал М. Саблін, який обіймав посаду командувача, офіційно оголосив Чорноморський флот флотом УНР та наказав урочисто підняти українські прапори.
Штабний корабель «Георгій Побєдоносець» стояв під сигналом «Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін».
У той же час мінливість і нерішучість характеру М. Сабліна, який співчував прихильникам «єдиної та неподільної» Росії, призвела до того, що більшовики зберегли свій вплив над мінною бригадою. Необачним кроком командувача став дозвіл на евакуацію кораблів, які контролювали більшовики. 30 квітня на кораблях, що залишилися в Севастополі, більшовики розгорнули боротьбу за похід до Новоросійська. Однак до Новоросійська на кораблях вирушила рівно половина наявного особового складу – 3500 чоловік.
В Севастополі під українським прапором залишилися: 7 лінійних кораблів, 3 крейсери, 12 есмінців, 15 підводних човнів, 5 плавучих баз, 3 румунських допоміжних крейсери, велика кількість транспортних та допоміжних кораблів.
Відмова українських моряків підкорятися наказам М. Сабліна стала головним результатом українізації Української Чорноморської Громади. У цій ситуації командування флотом перебрав на себе капітан 1-го рангу М. Остроградський.
Протягом другої половини 1918 р. урядом гетьмана П. Скоропадського були здійснені спроби вирішити проблему з приналежністю кораблів. Протягом літа 1918 р. цілий ряд військових кораблів було повернуто Українській Державі, а в листопаді 1918 р. в її руках опинився весь флот.
У квітні 1919 р. Морським Міністерством УНР було встановлено прийняти день 29 квітня днем Свята Українського Державного Флоту і разом з тим днем Свята Українського Чорного Моря та встановити бронзову медаль для всіх учасників того історичного моменту.
29 квітня 1919 р. в українських частинах морської піхоти, які тоді розміщувалися в Коломиї, відбулося перше святкування дня 29 квітня як дня Українського Державного Флоту.
У період між двома світовими війнами день 29 квітня як Свято Українського Моря активно популяризувався в Західній Україні та середовищі еміграції колишнім офіцером Морського міністерства УНР капітан-лейтенантом С. Шрамченком.
У період 1928-1939 рр. це свято відзначалося в Західній Україні та майже по всіх осередках української еміграції Європи та Азії. Свято Українського Моря відзначали навіть під час Другої світової війни. Незважаючи на складні умови нових переселень після 1945 р., українська еміграція не забувала цього свята. Таким чином, свято 29 квітня відзначалося на всіх континентах, де існувала українська діаспора. Крім статей в пресі, на відзначення Свята Українського Моря почали також з’являтися марки, листівки, інші витвори мистецтва.
Виступаючі у своїх промовах зазначили, що за 100 років Військово-Морські Сили України пройшли складний шлях становлення й розвитку. Передислоковані у 2014 році з окупованого Криму до Одеси і Миколаєва флот України заново відродився та суттєво посилив обороноздатність України.
Під час церемонії окремих військових моряків було нагороджено пам’ятними медалями.
Окрім того, з нагоди річниці 27 квітня Укрпошта ввела в обіг нову поштову марку.
А Національний банк України ввів в обіг нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень.
Перші офіцери і матроси, учасники становлення флоту УНР, вірили, що настане час, коли прапор ВМС незалежної України буде піднято в серці української держави. Сьогодні ми стали свідками того, що їхня віра не була даремною.
Піднятий до неба Український стяг став даниною шани і вдячності відважним українським морякам УНР. А незламний і непереможний бойовий дух, мужність і професіоналізм вже сучасних моряків, виявлені під час оборони Донбасу, стали прикладом виняткової військової доблесті та честі.
Матеріал підготував прес-секретар ГО «Сумське морське зібрання» А.В. Вовк.
Фото - Голова Київської міської асоціації ветеранів-підводників капітан 1 рангу В.В. Голованов.
